Неймовірну історію про те, як пілот British Airways вижив після того, як його висмоктало з вікна кабіни на висоті 5 км, розповіла своїм читачам газета The Sun. Катастрофа, схожа на пригодницький фільм, сталася близько 30 років тому, 20 червня 1990 року, і стала сюжетом для документального фільму, проте всі подробиці довгий час були невідомі і стали доступні громадськості лише зараз. Що окремо цікаво — учасники цієї історії не лише вижили, а й повернулися в стрій.
Так, лайнер британського перевізника здійснював рейс із Бірмінгема до Малаги, але приблизно на 13-й хвилині польоту, коли лайнер летів над Оксфордширом, пролунав звук, спочатку прийнятий за вибух. І два з шести вікон кабіни розбилися на дрібні уламки і вилетіли за борт. Капітана Тіма Ланкастера зірвало зі свого місця та викинуло з вікна BAC-111 на висоті 17’300 футів (це близько 57 тисяч метрів). Раптова декомпресія також зірвала з петель двері кабіни, мало не збивши бортпровідника Найджела Огдена, проте той встиг увірватися в кабіну і схопити за ноги пілота, якого буквально висмоктало з вікна.
«Я тільки вийшов, тримаючи руку на ручці, як пролунав сильний вибух, і двері вилетіли з моїх рук. Я подумав: “Боже мій, це бомба”. Коли я розвернувся, я побачив, що лобове скло зникло, і Тім, пілот, вилітав через нього — його висмоктало з крісла, незважаючи на ремінь безпеки, і все, що я міг бачити, — це його ноги. Я перестрибнув через штурвал і обхопив його за талію, щоб він не вилетів», – розповів бортпровідник згодом. Далі до порятунку підключився другий член екіпажу Джон Хьюард, який вбіг у кабіну та схопив пілота за ремінь.
Його обличчя билося об вікно, кров текла з його носа і голови, його руки бовталися і здавалися близько шести футів у довжину. Найжахливіше, його очі були широко розплющені. Я ніколи не забуду це видовище, доки живу», – розповідає перший із них
Тим часом автопілот відключився, а літак мчав униз зі швидкістю майже 650 км/год. Але в справу встиг втрутитися другий пілот Алістер Атчісон, який взяв на себе керування. Він закликав обох рятувальників не відпускати капітана, оскільки він не лише загине, а й його тіло може серйозно зашкодити літаку. Ще один бортпровідник по імені Саймон пристебнувся до крісла третього пілота і допоміг утримати ланцюг чоловіків.
«Бог знає як, але поки все це відбувалося, Аластер вдалося взяти літак під контроль і подати сигнал тривоги», – додав оповідач. Другому пілоту вдалося знизитися на висоту, де всі могли дихати і приготуватися до аварійної посадки. За пасажирами — а їх на борту була 81 людина — доглядала стюардеса, що залишилася. При цьому те, що було прийнято, за вибух на борту чули всі. Літак приземлився в аеропорту Саутгемптона, де їх зустріли пожежні розрахунки та машини швидкої допомоги.
«Неймовірно, але пілот отримав лише обмороження та кілька переломів та забитих місць. Від травм та обморожень довелося лікуватися також і першому стюарду», – додає видання. Примітно, що всі учасники повернулися у повітря протягом кількох тижнів чи місяців. Сам «висмоканий» капітан повернувся на роботу через шість місяців і літав до 2003 року. Усі пасажири залишилися неушкодженими.
Причиною ж НП став, як з’ясувалося, не вибух, а технічна помилка. Згідно з звітом Управління з розслідування авіаційних подій, за 27 годин до польоту слюсар використовував неправильні болти для кріплення вітрового скла.