Більшість людей думають, що восьмигодинний сон – це оптимальна кількість годин. Але експерти із Сан-Франциско (США) у своєму новому дослідженні зруйнували цей міф і пояснили, що кількість годин, потрібна для сну, індивідуальна і залежить від деяких факторів. Експерти виділили вузьку групу людей, яких назвали «сплячою елітою» та розповіли, що здатність висипатися за короткий час обумовлена генетикою.
Офіційне керівництво охорони здоров’я видає стандартне керівництво: дорослим потрібно від шести до дев’яти години сну щоночі. Але те, що робить людей людьми, – це їхня відмінності. Вплинути на тривалість сну може як специфіка виконуваної роботи протягом дня, рівень фізичного навантаження та ін. Проте, як зазначили вчені, спосіб життя не є основним, коли йдеться про тривалість сну. Відкриття вчених може допомогти прокласти шлях до боротьби з неврологічними захворюваннями, такими як епілепсія та хвороба Альцгеймера.
Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі iScience, все залежить від генів. На їхню думку, деякі люди, а їх небагато, є «сплячою елітою», які виявляють психологічну стійкість та стійкість до нейродегенеративних станів. Цим людям, як правило, потрібно всього чотири-шість годин сну, щоб почуватися «огірочком».
Провідний автор дослідження, невролог Луїс Птачек так прокоментував спостереження: «У цій галузі існує догма, що кожному потрібно вісім годин сну, але наша робота сьогодні підтверджує, що кількість сну, необхідна людям, залежить від генетики. Думайте про це як про аналогію зі зростом. Ідеального зростом не існує, кожна людина індивідуальна. Ми показали, що випадок зі сном аналогічний».
Команда вивчає моделі сну вже понад десять років. Вони досліджували людей з сімейним природним коротким сном (FNSS), тих, хто хотів спати від чотирьох до шести годин на добу і був здатний функціонувати без позіхання і бажання подрімати за будь-якої зручної можливості.
Також читайте: Медики визначили що обійми лікують безсоння
Цей стан передається у спадок, і команда визначила п’ять генів, які грають роль ефективному сні. Щоб зібрати свої результати, вони вивчили «сплячу еліту» та їхній ризик розвитку таких станів, як хвороба Альцгеймера.
Це дослідження проводилося на мишах, а не на людях. Вони досліджували мишей з певними генами сну та виміряли їх ризик розвитку деменції. Потім вони повторили дослідження на мишах з іншими неврологічними захворюваннями, щоб зрозуміти, як покращення сну людей може затримати прогресування захворювання по всьому спектру станів.
Проте вони заявили, що вивчення генів, пов’язаних зі сном, буде схожим на «головоломку, що складається з тисячі частин». «Проблеми зі сном поширені за всіх захворювань мозку. Це має сенс тому, що сон – складна діяльність. Багато частин вашого мозку повинні працювати разом, щоб ви заснули та прокинулися. Коли ці частини мозку пошкоджені, стає важчим заснути або отримати якісний сон», – розповіли вчені.
Хоча для ідентифікації всіх генів знадобиться деякий час, вони відзначили, що принаймні один з них, який вони виявили, може бути націлений на існуючі ліки, які можуть бути перепрофільовані. Є надія, що в наступному десятилітті у них з’являться нові методи лікування, які дозволять людям із розладами мозку краще спати ночами.
Раніше DIP писав, що “Вчені назвали рослину, яка накачує спальню киснем, покращуючи сон та самопочуття“.