Жанр антиутопії залишається популярним. Одні із задоволенням поринають у сюжет, інші із захопленням вивчають життєвий уклад описаних автором товариств “майбутнього” з їхніми вадами та проблемами. І першим, і другим здається, що антиутопію зустріти насправді неможливо. Але їм можна заперечити. Сьогодні “ДІП” розповість про п’ять міст, де ви відчуєте себе героєм фільму-антиутопії.
Каракас, Венесуела
У столиці Венесуели, яка переживає не найкращі часи, є квартали, які заборонено відвідувати туристам і не випадково. І справа не лише у відчутті розмаїття з відносно благополучними районами міста. Нетрях Каракаса – місце, де статистика злочинів, що скоюються там, не ведеться протягом декількох років. Вбивства, пограбування, насильство і злидні їх головні атрибути. У цьому районі немає ні зелені, ні виразної інфраструктури. Так могли б виглядати фракції, описані Веронікою Рот у романі “Дівергент”.
Маніла, Філіппіни
Прикладом сусідства урбаністичного раю та пекла буде і портова столиця філіппінської держави. Потрапляючи сюди, туристи спочатку зачаровуються Манілою – архітектурою часів іспанських колонізаторів у поєднанні із сучасними скляними джунглями. Але варто їм хоч раз з’їздити в передмістя, де розташовані неблагополучні райони, враження псується. Бідолашні жителі Маніли розселяються в халупи, схожі на декорацію до фільму “Першому гравцю приготуватися”.
Кашгар, Китай
Кашгар належить до Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Його історію можна назвати багатою, ось тільки не їй місто прославилося. Справа в тому, що в Кашгарі влада Китаю впровадила систему цілодобового стеження за населенням. Вулиці міста завжди патрулюють офіцери поліції. Містяни щодня стикаються з необхідністю проходити через контрольно-пропускні пункти. Кожен їхній крок фіксується мільйонами камер відеоспостереження, а за допомогою штучного інтелекту влада навчилася майже безпомилково ідентифікувати мешканців Кашгару. Звучить по-оруелівськи, чи не так?
Абу-Дабі, ОАЕ
Прямою протилежністю Пхеньяну буде столиця Еміратів. В Абу-Дабі – перлині Перської затоки – живе близько півтора мільйона людей. Мегаполіс спроектований таким чином, щоб потреби його мешканців були задоволені настільки, наскільки це можливо. Взяти, наприклад, зупинки громадського транспорту – вони оснащені системою кондиціювання, що у місті із середньорічною температурою понад 30 градусів приємний бонус. Є місця для відправлення релігійного культу – розкішні мечеті, а також багато гігантських торгових центрів та хмарочосів.