На хорватському острові Раб дослідники виявили сліди будівель, збудованих переселенцями з Далмації для захисту від остготів. Археологи також виявили елементи, які можуть вказувати на те, що в наступні століття острів був затоплений іншою хвилею міграції, на цей раз людей, які рятуються від нападів слов’ян чи авар.
Дерев’яний будинок, скупчення монет і африканське начиння
Відкриття відбулося у рамках спільного проекту Інституту археології Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві та Інституту археології у Загребі.
– Сезон цього року приніс дивовижні та надзвичайно важливі відкриття у контексті всього регіону Східної Адріатики, – сказав Польському агентству друку проф. Фабіан Велц, керівник польської групи дослідників. Координатором хорватської команди є д-р Ана Конестра.
Цього року археологи провели розкопки в затоці Подсило на півночі острова, в раннеримському сільському комплексі вілл, який був виявлений лише кількома роками раніше завдяки георадарним дослідженням. До цих пір дослідники вважали, що всі виявлені споруди були зведені між І та ІІІ століттями нашої ери.
– Виявилося, що досліджуваний нами район поселення також був заселений пізніше, після падіння Західної Римської імперії. Саморобна дерев’яна архітектура була побудована на рештках напівзруйнованої вілли. Для нас це було повною несподіванкою, – зазначив проф. Фабіан Велк в інтерв’ю PAP.
Дослідник також додав, що ці примітивні споруди, ймовірно, були зведені під загрозою вторгнення остготів римськими поселенцями-мігрантами з провінції Далмація, яка займає територію сучасної північної Хорватії. Ці області (включаючи острів Раб) частково захопили німецькими варварськими племенами імператором Юстиніаном наприкінці 6 століття нашої ери.
Як зазначає проф. Фабіан Велк, таке уявлення про походження нових поселенців підтверджується скупченнями візантійських та остготських монет того часу, виявленими під час розкопок. Він додав, що новосели пристосували і без того частково зруйновану віллу до своїх потреб, установивши дерев’яні стіни та дахи, які підтримують стовпи.
– Незважаючи на досить примітивні умови, вони підтримували відносно високий рівень життя. Серед залишків імпровізованих кімнат ми знайшли лише імпортні африканські посудини для олії та вина, вироби зі скла та бронзи, зокрема численні монети, перерахував археолог.
На його думку, всі ці елементи свідчать про інтенсивні контакти тодішніх жителів острова Раб із римськими африканськими провінціями та іншими частинами Середземного моря.
Революційне відкриття
Можливо, що острів, що є свого роду притулком (притулком), став свідком не однієї міграції.
– У 7 столітті у дачному комплексі знову було здійснено дуже попередній ремонт. Все вказує на те, що ми маємо справу з черговою хвилею переселенців-переселенців, але цього разу, можливо, тих, хто шукає притулку на острові від хвилі слов’ян або авар, що увірвалися на Балкани, – припустив проф. Фабіан Велк.
На думку дослідника, семивікова фаза поселення на острові Раб унікальна у світі археології.
– Це перша подібна знахідка у Північно-Східному Адріатичному регіоні. Він дає уявлення про міграційні процеси, що відбувалися наприкінці античності та початку середньовіччя, що є унікальним за археологічними матеріалами, – запевнив PAP Prof. Welc.
Це не єдине важливе відкриття, яке дослідники зробили на острові цього року. Завдяки радіолокаційним дослідженням у районі західної частини бухти вдалося виявити ще одну монументальну споруду. Швидше за все, він був викладений мозаїкою, про що свідчать знахідки численних тесерів (маленьких кубиків, що утворюють мозаїку), знайдених на землі.
– План цього припущення свідчить про те, що будівля виконувала теплові функції, що ми намагатимемося підтвердити під час розкопок наступного року, – заявив проф. Welc.
Як запевнив дослідник, найцікавіші відкриття польсько-хорватського колективу в майбутньому стануть доступними для відвідування туристами.
Острів Раб знаходився у стратегічному місці на карті маршрутів Риму. Тому імператор Октавіан Август (63 р. до н.е. – 14 р. н.е.) побудував порт і місто, укріплене стінами, деякі з яких збереглися у вигляді реліквій до наших днів. В основному з острова вивозилися керамічні вироби, можливо, олія та вино, а можливо, і риба. Натомість скляний посуд, вино гарної якості та високоякісні судини terra sigillata були імпортовані, в основному з Тунісу, а в менших кількостях – також із Близького Сходу.