Розповсюдження мавпячої віспи стало серйозною загрозою для здоров’я після того, як голова Всесвітньої організації охорони здоров’я в суботу оголосив вищий рівень готовності у спробі стримати хворобу, аналізуючи симптоми захворювання, зареєстровані випадки від якого вже понад 16 000, а також методи діагностики, лікування та вакцинації проти нього.
Симптоми
Висока температура, головний біль, гострий біль у м’язах, незвичайна стомлюваність, запалені лімфатичні вузли, а також біль у щелепі, шиї чи паху проявляються у початковій стадії розвитку захворювання. На другій стадії висипання з’являються на шкірі та слизових оболонках всього тіла.
За нинішньої хвилі мавпячої віспи часто уражаються області навколо геніталій, а також області навколо ануса та рота. Пошкодження іноді передують прояву хвороби у лімфатичних вузлах, лихоманці, стомлюваності та болю, нагадує ВООЗ.
У різних випадках захворювання симптоми різняться. Через кілька днів чи тижнів висипання утворюють кірки, які згодом відпадають, а поразки зникають. Захворювання заразне протягом усієї хвороби.
Діагностика
Мавпяча віспа є можливим діагнозом при дії вірусу протягом трьох тижнів після контакту з підтвердженим або підозрюваним випадком, при поверненні з африканської країни, де вірус є ендемічним, або за наявності кількох статевих партнерів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у нинішній хвилі, зосередженій у Європі, більшість постраждалих становлять чоловіки, які мають статеві контакти з чоловіками, переважно молоді та проживають переважно у містах.
Діагностика може бути утруднена, оскільки в деяких випадках немає звичайних симптомів, а захворювання нагадує деякі інфекції, що передаються статевим шляхом, попереджають різні органи охорони здоров’я.
Медична особа, що проводить диспансеризацію, спочатку виключає інші захворювання, які призводять до шкірних висипань, такі як вітряна віспа, долонно-нігтьова хвороба, герпес, що оперізує, віспа, бактеріальні шкірні інфекції, короста, сифіліс, герпес або шкірна алергічна.
Підтвердження діагнозу мавпячої віспи потребує тестування, найчастіше за допомогою ПЛР-тесту. Зразок шкіри (біопсія або мазок з везикул) та/або зразок з носоглотки (у хворих з проявом у роті або глотці) беруть у рідкісних випадках.
Вкрай важливо, щоб людина самоізолювалася в очікуванні результату тесту. У разі підтвердженого позитивного результату рекомендується ізоляція на три тижні.
Поки невідомо, чи вірус може передаватися через сперму, і якщо так, то як часто. Як запобіжний засіб Європейський центр профілактики та контролю захворювань рекомендує використовувати презерватив протягом дванадцяти тижнів після одужання.
Лікування
Мавпяча віспа проходить сама по собі протягом двох-трьох, а іноді й чотирьох тижнів. Часто потрібне лише лікування таких симптомів, як лихоманка чи свербіж.
У деяких випадках ураження надто болючі, про що свідчать багато хворих, що може призвести до прийому знеболюючих і навіть до госпіталізації.
Фахівці радять не травмувати вогнища ураження, щоб уникнути подальшого поширення вірусу по тілу або залишення шрамів. Бажано прикрити осередки ураження, щоб знизити ризики.
У деяких людей захворювання може прогресувати до суперінфекції уражень шкіри, а також респіраторних, травних, очних чи неврологічних проблем.
При необхідності призначають лікування противірусними препаратами, наприклад, «Тековірімат», який в основному застосовують при віспі.
Тяжкі випадки частіше спостерігаються у дітей, вагітних жінок і людей зі зниженим імунітетом. На сьогоднішній день ні в Європі, ні в США не зареєстровано жодного випадку смерті.
Вакцина
Вакцина проти віспи третього покоління датської компанії Bavarian Nordic (Imvanex або Geneos, жива вакцина, яка не розмножується в організмі людини) може вводитися дорослим, у тому числі медичному персоналу, після контакту з групою ризику, а також як профілактичний захід.
За даними Європейського центру профілактики та контролю захворювань, якщо вакцина вводиться протягом чотирьох днів після контакту з вірусом, вона може мати важливий захисний ефект. Європейська комісія схвалила вчора продовження використання однієї з цих вакцин проти мавпячої віспи.
У деяких країнах (США, Великобританія, Канада та Франція) профілактична вакцинація пропонується групам людей, більш схильних до ризику зараження вірусом, включаючи чоловіків, які мають статеві контакти з іншими чоловіками. У Нью-Йорку вже вакциновано тисячі людей.
Вакцинацію проводять двома дозами з інтервалом щонайменше 28 днів. Для осіб, щеплених від віспи у дитинстві, достатньо однієї дози. У разі низького імунітету рекомендується також третя доза.