Достеменно невідомо, що говорив Яну Рузу його внутрішній голос, поки він ішов стропою, натягнутою на висоті 200 метрів між вежами Katara Towers, але в нас один погляд на цю фотографію народжує не тільки думки про міцні нерви естонського екстремала, але й цілий ряд не менш міцних виразів.
Ян Руз — визнаний геній еквілібристики, який конвертував свій талант у три титули чемпіона світу зі слеклайну. За його спиною не лише підкорення найскладніших маршрутів слеклайну у світі, а й безліч відважних звершень, на які до того не наважувався ніхто. Так, наприклад, Ян був першим, хто пройшов «кликами» Босжири — унікальними скелястими утвореннями казахстанського урочища, яке колись було дном древнього океану.
Цього року увагу 31-річного сміливця привернув Катар, а саме – одна з головних визначних пам’яток Дохи – вежі Katara Towers. Специфіка слеклайну в тому, що йти потрібно по еластичній «живій» стрічці, яка відгукується на кожен рух атлета, але Руз додатково ускладнив собі завдання, прикрасивши 2,5-сантиметрову стропу світлодіодним підсвічуванням, що зробило її ще більш непокірною.
На цьому проблеми не закінчилися: додав екстриму пустельний клімат Катару з його потужними поривами вітру, що виникають буквально нізвідки. «Кожен пройдений метр ставав найскладнішим випробуванням у моєму житті. Але як спортсмен я звик кидати виклик неможливому і радий, що у мене все вийшло», — коментує Ян свою 150-метрову прогулянку, яка була здійснена на висоті, яка більш ніж удвічі перевищує висоту лондонського Біг-Бена і стала найдовшою і найдовшою. найвищим міським маршрутом.