Світові ціни на пшеницю зростають. Експорт із України, на який розраховують багато країн, перебуває під великою загрозою. А відсутність достатньої кількості зерна є серйозною передумовою глобального голоду.
Україна є ключовим гравцем на міжнародному ринку зерна, оскільки умови в країні є оптимальними для його вирощування. Але тепер його треба терміново сіяти. Початок весни – час «Роздориці»: родюча земля залита водою, зерна отримують достатньо вологи та мінеральних речовин для проростання та зростання. Пізніше ґрунт підсихає і твердне, рослини обов’язково повинні прорости, щоб не засохнути.
Випалена земля бездоріжжя виявилася справжнім лихом для кількох армій — для французів при Наполеоні, для німців під час Другої світової війни і навіть зараз для росіян та їхніх танків, хоча вони мали знати про це явище. А ось для пшениці «Роздориця» — це благо. І якщо земля затвердіє без посіву зерна, виникне ризик голоду у світі.
Дефіцит здається неминучим
За останні 50 років Німеччині та багатьом іншим країнам вдалося подвоїти виробництво пшениці. Завдяки цьому ФРН навіть стала експортером зерна. Але зараз потрібний крутий поворот, щоб забезпечити достатній видобуток. Українським фермерам не можна наказати сіяти більше, бо вони або на фронті або бояться, що їх розстріляють на полях.
Ціни на пшеницю вже зростають на світовому ринку. Ті, хто зможе запропонувати зерно удосталь цього року, отримають величезний прибуток. На щастя, останніми тижнями Аргентина та Австралія зібрали рясні врожаї. Але проблема в іншому. Особливих кліматичних умов, що дозволяють вирощувати пшеницю у вологу погоду та наступний посушливий період, у якому дозріває зерно, не існує ніде у світі. У густонаселених тропічних країнах зерно може рости, але не висихати і дозрівати через щоденні дощі — принаймні не в кількостях, необхідних для того, щоб нагодувати світ.
Що станеться? Багато полів в Україні та Росії залишаться незасіяними. Ціни на пшеницю на світовому ринку зростатимуть. Для багатих країн та багатих людей не буде особливою проблемою заплатити у 2-3 рази більше. Але бідні та голодні більше не зможуть дозволити собі хліб за столом. Кожна копійка, на яку піднімається ціна на пшеницю, унеможливлює постачання основних продуктів. І саме ці люди не можуть вирощувати більше врожаю, бо живуть або завжди вологі тропіки, або посушливі регіони світу.
«Це нова криза, яка додається до попередніх».
У Кенії, наприклад, більша частина зерна імпортується з України та Росії. Там люди стурбовані тим, що відбувається у Європі. «Ми зацікавлені у війні, бо нам потрібно знати, що відбувається. Деякі з продуктів, які ми використовуємо, надходять із цих двох країн», — сказав Семюел Моуз, власник невеликої закусочної в нетрях столиці Найробі. Проте з постачанням стає все важче, і бізнесу Моуза загрожує банкрутство.
Криза найсильніше вдарила по бідних. Вони вже дають понад п’ятдесят відсотків свого доходу від продуктів харчування, і ціни зростають. У той же час, Східна Африка постраждала від тривалої посухи. За даними Всесвітньої продовольчої програми, 13 мільйонів людей покладаються на продовольчу допомогу. Війна може лише посилити ситуацію. “Це нова криза, яка посилюється попередніми”, – заявив прес-секретар Мартін Ренч. Він попередив, що голод та відсутність безпеки можуть спровокувати нові конфлікти.
Нестача зерна може бути шкідливою
Країни з помірним кліматом, розташовані переважно в Європі, Західній Азії та східній частині Північної Америки, мають оптимальні умови для вирощування зерна. І вони повинні взяти на себе відповідальність за забезпечення потреб людей у менш сприятливому кліматі.
Якщо механізм компенсації не буде введений у дію, розвиток може бути драматичним. Тому що внаслідок катастрофічної війни в Україні існує ризик не лише нестачі сировини, такої як нафта та природний газ, а й голоду, який може торкнутися мільярдів людей у всьому світі. Ясно одне: з нестачею нафти та природного газу людство якось могло впоратися, але нестача зерна може бути катастрофою.