Глобальне потепління і зміна клімату, а також трансформація енергетичного сектора в Європі вплинуть на економіку Росії – одного з найбільших виробників вуглеводневих ресурсів в світі.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), згідно з даними по енергоспоживанню країн Європейського союзу (ЄС) (за 2019 рік), частка нафти склала 34,8 відсотка, частка природного газу – 23,8 відсотка, частка вугілля – 13,6 відсотка, а частка відновлюваних джерел енергії – 18 відсотків.
На думку експертів, політика ЄС, спрямована на розширення масштабів зеленої енергетики, призведе до значних змін в енергетичний кошик Європи.
За прогнозами Європейської комісії, споживання викопного палива в ЄС планується скоротити вдвічі до 2030 року. У період з 2030 по 2050 рік передбачається поетапно скорочувати споживання нафти і природного газу, а до 2030 року мінімізувати використання вугілля.
Вважається, що ця зміна на енергетичному ринку Євросоюзу, найбільшого імпортера російських викопних ресурсів, зробить значний вплив на відносини між Росією і ЄС, а також російську економіку.
Свої побоювання в зв’язку з глобальною трансформацією на енергоринках висловив спеціальний представник президента РФ зі зв’язків з міжнародними організаціями для досягнення цілей сталого розвитку Анатолій Чубайс.
«Наслідки глобального переходу для російського експорту будуть колосальними. Мої власні оцінки, поки це мої власні цифри, ніким не підтверджені, мова йде приблизно про 10 відсотках валового внутрішнього продукту. Це більш ніж серйозно», – сказав Чубайс.
Виручка від експорту нафти з Росії – одного з найбільших світових експортерів енергоресурсів, в 2020 році знизилася на 40,8 відсотка в порівнянні з попереднім роком – до 72,3 млрд доларів. Це при тому, що нафтогазовий експорт формує близько 40 відсотків доходів федерального бюджету РФ.
Також, очікується, що на доходи Росії може вплинути і податок на викиди вуглецю, який планує ввести Євросоюз.
У цьому ж контексті Євросоюз планує ввести додаткові податки на продукти, виробництво і логістика яких вимагають високого енергоспоживання.
З огляду на те, що Росія також експортує різні метали, добрива і хімікати в європейські країни, очікується, що цей новий податковий механізм торкнеться 42 відсотки від її загального експорту.
При цьому директор Центру економічної експертизи Інституту державного та муніципального управління НДУ ВШЕ Марсель Саліхов заявив, що «в доступному для огляду майбутньому світ не відмовиться від вуглеводневих ресурсів».
У свою чергу старший науковий співробітник фінського інституту міжнародних відносин Марко Сідда вважає, що всупереч усталеній складної ситуації на газовому ринку, навряд чи будуть укладені нові довгострокові контракти. Вважаю, що в довгостроковій перспективі ми побачимо більше спотових цін, зазначив Сідда.