Одне з найстаріших поселень, що дійшли до наших днів, у світі дуже сильно постраждало від проливних дощів у Пакистані — країна продовжує бородьбу з найсильнішими повенями у своїй історії.
Мохенджо-даро – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в долині річки Інд за 508 кілометрів від портового міста Карачі, був збудований у бронзовому столітті, близько 5 000 років тому.
Супутникові знімки показують, що смертоносні повені спричинили утворення величезного внутрішнього озера діаметром 100 км. Ситуація посилюється тим, що це місце використовувалося як тимчасове житло для мешканців навколишніх сіл, власні будинки яких було затоплено.
Нині їм терміново надали притулок у житлових кварталах, паркувальних зонах, магазинах і навіть на першому поверсі музею.
В даний час третина території Пакистану знаходиться під водою після злив мусонів і в результаті танення льодовиків — кілька стін вже обрушилося.
Більшість споруд Мохенджо-даро, які були виявлені в 1920-х роках, розташовані над землею і схильні до руйнування.
Заходи, які були вжиті: встановлення водяних насосів, ремонт цегляної кладки та очищення каналізаційних стоків явно недостатні. Реставратори припускають, що повінь може становити серйозну небезпеку для цього місця, і навіть якщо уряд виділить 100 млн. пакистанських рупій (45 млн. доларів), їх не вистачить на повний ремонт.
За часів свого розквіту місто було галасливим мегаполісом. Тут були ринки, громадські лазні, справно діяла каналізаційна система та буддійський пагорб, збудований із обпаленої на сонці цегли.
Вчені б’ють на сполох: Мохенджо-даро може бути доданий до списку об’єктів ЮНЕСКО, що знаходяться в небезпеці, як історичне місце, що зазнало серйозного ризику руйнування.
В даний час в цьому списку знаходяться такі об’єкти, як Національний парк Еверглейдс у Флориді, який стикається зі значними екологічними проблемами, і місто Ліверпуль в Англії, історичний центр якого вважається ризиком урбанізації.