Іспанія на один крок підійшла до офіційного запуску програми Digital Nomad Visa, спрямованої на залучення іноземних талантів.
Візу для цифрових кочівників було схвалено на пленарному засіданні конгресу депутатів Іспанії у грудні 2022 року. Тоді ж влада заявила, що має намір запровадити нову візу у 2023 році.
Незважаючи на те, що офіційної заяви про подальші деталі зроблено не було, інформація має з’явитися вже найближчим часом, а всім, хто планує подати заяву на отримання нової візи для віддалених працівників, рекомендується заздалегідь ознайомитись із вимогами та правилами подання заяви.
Хто має право на здобуття нової візи цифрового кочівника в Іспанії?
Всім громадянам країн, які не входять до Європейського Союзу, які є самозайнятими або працюють за межами Іспанії, дозволяється подавати заяву на візу Digital Nomad.
Фрілансери також можуть претендувати на отримання такої візи. Однак ця група працівників не повинна отримувати більше ніж 20% свого доходу від компаній в Іспанії.
Щоб мати право на отримання іспанської візи цифрового кочівника, заявники також повинні відповідати вимогам до мінімального доходу – від 2000 до 3000 євро на місяць.
Міністерство інтеграції, соціального забезпечення та міграції Іспанії далі зазначає, що заявники також повинні довести, що вони не мають судимості в Іспанії або в країні, де вони проживали протягом останніх п’яти років.
Заявники також мають придбати приватну медичну страховку, забезпечити собі місце для проживання в Іспанії та мати достатні фінансові ресурси на час проживання в Іспанії.
Крім того, заявники повинні мати досвід віддаленої роботи не менше одного року і щонайменше три місяці опрацювати у своїй нинішній компанії.
Щодо мовних вимог, заявники не зобов’язані вивчати мову, щоб мати можливість отримати візу.
Члени сімей тих, кому видано візу Digital Nomad, також можуть отримати дозвіл на проживання в Іспанії.
Особа, яка має візу цифрового кочівника, зможе залишатись за межами країни максимум шість місяців на рік.
Процес подання заявки, вартість та час розгляду
Охочі подати заяву на отримання цифрової візи кочівника можуть зробити це в Іспанії або в іспанському посольстві (консульстві) у своїй рідній країні.
Спочатку заявники повинні записатися на здачу документів на вільний час. Потім у призначений день принести свою анкету, дійсний паспорт, довідку про відсутність судимості, дві фотографії на паспорт, страховий поліс, підтвердження зайнятості та суму для оплати збору.
Незважаючи на те, що заявники можуть обирати між поданням заяви в Іспанії або у своїй рідній країні, імміграційні юристи рекомендують, щоб процес подання здійснювався з Іспанії.
Для цього можна в’їхати до Іспанії за туристичною візою. На час розгляду справи влада може продовжити законне перебування заявника, і щойно буде отримано «добро», він зможе залишатися в Іспанії.
Подання заяви на візу Digital Nomad в Іспанії коштує 75 євро без урахування консульського збору. У разі схвалення заявки заявники повинні додатково сплатити 15 євро за отримання посвідки на проживання.
Загалом посольствам або консульствам потрібно близько двох місяців, щоб ухвалити рішення щодо заявок на отримання візи віддаленого працівника.
Відомо, що при подачі заяви в Іспанії терміни будуть коротшими. Однак влада поки не розкриває точних даних із цього питання.
Корпоративний податок для цифрових кочівників буде знижено з 25 до 15 відсотків.
Де жити в Іспанії цифровим кочівникам?
Іспанія — один із найпопулярніших напрямів у Європі, і незалежно від переваг кожен зможе знайти тут свій власний «будинок». Є багато міст, які відповідають цифровим кочівникам, але найбільш рекомендованими є технологічні центри – Мадрид, Барселона та Валенсія.
Тим не менш, не слід забувати, що перевага цифрової візи кочівника полягає в тому, що дозволяє працювати з будь-якого місця, тому сільська місцевість завжди залишається варіантом для тих, хто хоче здешевити побутові витрати.
На відміну від Іспанії, котра ще офіційно не запустила візову програму Digital Nomad, кілька країн ЄС уже пропонують цей тип візи для іноземців.
Цей список включає Хорватію, Кіпр, Естонію, Грецію, Угорщину, Ісландії, Латвію, Мальту, Румунію, Нідерланди та Норвегію.