Нещодавно Португалія зробила туристам чудовий подарунок: на материковій частині країни скасували всі обмеження. Чим не привід вирушити до столиці південної країни та зробити п’ять речей, які можливі лише тут?
Піднятися на вежу Белен
Найвідоміша архітектурна пам’ятка Лісабона нещодавно відзначила 500-річний ювілей. Форт на острові був побудований в 1520 на честь відкриття Васко да Гама морського шляху в Індію. Тому в оформленні багато морських мотивів: канати, вузли, астрономічні фігури. Вибивається з тематики скульптура носорога, яка є опорою для однієї з кутових веж. Подарована індійським султаном екзотична тварина так вразила короля Мануела I, що звіра вирішили увічнити у камені.
За свою довгу історію вежа встигла побувати фортецею, пороховим складом, в’язницею, митницею, телеграфом та навіть маяком. Зараз усередині майже порожньо. Зайти варто заради того, щоб побачити невелику колекцію гармат, подивитися з вікна на того самого носорога і помилуватися річкою Тежу з оглядового майданчика на даху.
Спробувати паштел-де-Белен
Найпопулярнішу у туристів португальську насолоду продають у кондитерській Pasteis de Belem. Заклад було засновано у 1837 році, а з початку XX століття належить одній родині. Рецепт кошиків із заварним кремом зберігається в строгому секреті: тонкощі виробництва знають лише п’ять осіб. Вся ця таємничість лише підігріває інтерес.
Щодня кафе обслуговує до 5 тисяч відвідувачів та продає близько 20 000 тістечок. Хоча у закладі є кілька містких залів, перед входом завжди черга. Точніше, їх навіть дві — та, в якій стоять за делікатесом навинос, зазвичай коротша. Наслідувачів у знаменитих кондитерів чимало, але відтворити оригінальний смак поки що не вдалося нікому.
Послухати фаду
Народжений у Лісабоні музичний жанр входить до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Походження фаду овіяне таємницею: одні дослідники зводять його до пісень моряків доби Великих географічних відкриттів, інші — до традиційних арабських мотивів. Як би там не було, до середини XIX століття музика фаду оформилася у самостійний жанр. Спочатку вона звучала у тавернах для городян, але незабаром пробралася й до палаців аристократів.
Сьогодні популярність музики лісабонських вулиць вийшла далеко за межі Португалії. Елементи фаду є в пісні нещодавнього переможця Євробачення лісабонця Сальвадора Собрала. Але все це комерційні різновиди жанру. У первозданному вигляді фаду можна почути у виконанні вуличних музикантів, наприклад, в історичному кварталі Алфама, який вважається малою батьківщиною цього жанру.
Подивитися на азулежу
Якщо з фаду не все однозначно, то про азулеж можна сказати напевно: це спадщина арабів, що колись населяли Піренейський півострів. Навіть сама назва розписної керамічної плитки походить від арабського слова «аз-зулайдж», що перекладається як «камінчик». Щоправда, мавританські кахлі сильно відрізнялися від сучасних: вони були чотириколірними і мали лише геометричний орнамент.
Звичну біло-синю гаму азулежу здобула у XVIII столітті. Тоді ж орнаменти потіснили мальовничі сюжети на історичні та побутові теми. Панно з плитки можна побачити по всій Португалії, але в Лісабоні їх найбільше. Азулежу прикрашені фасади відреставрованих будівель у Старому місті та більшість станцій лісабонського метрополітену. Одна лише художниця Марія Кейл за 25 років оформила керамічними панно 19 станцій. А ще в Лісабоні є музей азулежа, де представлені колекції португальської керамічної плитки різних епох.
Покататися на жовтому трамваї
Не часто транспорту випадає честь стати справжнім символом міста. Серед яскравих прикладів – лондонські двоповерхові автобуси та знамениті жовті таксі Нью-Йорка. У Лісабоні транспорт-символ теж жовтого кольору, але це не таксі, а трамваї. Чарівні вагончики, збудовані майже 100 років тому, курсують маршрутом №28. Шлях займає близько години, пролягає через весь історичний центр і складається з безлічі крутих поворотів, віражів, підйомів та спусків. Словом, нудьгувати в дорозі точно не доведеться.
Для місцевих жителів це важливий засіб пересування, а для туристів популярна пам’ятка. Тому весь день жовті трамваї забиті битком. Щоб покататися в більш спокійній обстановці, для поїздки підійде або ранок до 9 годин, або вечір – з 19 до 22 години. В обох випадках варто взяти з собою жіночу чи чоловічу толстовку з капюшоном: у ранкові та вечірні години погода досить прохолодна.
Звичайно, це далеко не все, чим можна зайнятися в португальській столиці. Якими б не були смаки та захоплення, у Лісабоні завжди можна знайти щось цікаве для себе та залишити у місті частинку свого серця.