Екс-прем’єр Великобританії Тоні Блер, президент України Володимир Зеленський, король Йорданії Абдалла II ібн Хусейн, кенійський президент Ухуру Кеніата і ще кілька десятків нинішніх і колишніх світових лідерів, а також впливових мільярдерів були пов’язані з компаніями, що використовують податкові гавані.
Про це свідчать результати розслідування, проведеного Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ), яке отримало назву “досьє Пандори”. У розслідуванні також брали участь понад 600 журналістів з 150 медійних організацій. Протягом двох років вони вивчали 11,9 млн конфіденційних документів, які опинилися в розпорядженні ICIJ. Ці документи демонструють тісний зв’язок таємних офшорних транзакцій і глобальної політики в галузі фінансів.
Згідно “досьє Пандори”, впливові політики, здатні допомогти покласти край офшорній системі, наживаються на ній, приховуючи власні активи в таємних офшорних компаніях і фондах. У той же час влада робить дуже мало для того, щоб припинити нелегальні грошові потоки, які призводять до збагачення злочинців і зубожіння країн. Офшорні рахунки часто використовуються для таємного управління грошовими коштами і перекладу великих сум, щоб приховати справжній розмір добробуту їх власника.
Розслідування ICIJ: Тоні Блер ухилявся від сплати податків
В ході розслідування з’ясувалося, що 35 колишніх і нинішніх світових лідерів, а також 330 чиновників, які займають державні посади по всьому світу, пов’язані з офшорними рахунками або компаніями. Журналісти виявили такі зв’язки у міністрів фінансів Пакистану, Нідерландів, Бразилії, а також у колишніх міністрів фінансів Мальти і Франції і екс-глави Міжнародного валютного фонду Домініка Стросс-Кана.
Колишній прем’єр Великобританії Тоні Блер десятиліттями публічно засуджував ухилення від сплати податків. Але він і його дружина, як випливає з “досьє Пандори”, змогли отримати у власність будівлю вартістю 8,8 млн доларів після того, як купили офшорну компанію, що займається операціями з нерухомістю, у міністра промисловості і туризму Бахрейну Зайеда бен Рашида Аз-Заяні. Придбали вони не саму будівлю, а акції компанії, що дозволило Блеру з дружиною уникнути сплати 400 тисяч доларів в якості податку на майно.
І Блер, і Аз-Заяні запевняють, що поняття не мали про участь один одного в цій угоді. А за словами Шері Блер, дружини колишнього британського прем’єра, її чоловік взагалі не мав відношення до цієї фінансової операції. Як би там не було, зараз компанія-ріелтор закрита.
Президент України Зеленський – фігурант “досьє Пандори”
В “досьє Пандори” фігурує і Володимир Зеленський. Ще до вступу на посаду президента Украиїни він володів часткою в офшорній компанії, зареєстрованої на Британських Віргінських островах, зазначено в матеріалах розслідування.
За місяць до перемоги на президентських виборах в квітні 2019 року Зеленський продав частку в компанії Maltex як її бенефіціарний власник свого друга і ділового партнера Сергій Шефір, нині першому помічнику українського президента. Згідно з документами, датованими липнем 2019 року, Шефір зберіг свою частку в Maltex і після того, як став членом адміністрації Зеленського. Ні Шефір, ні Зеленський не відповіли на численні прохання про коментар.
Ще один фігурант розслідування – прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш, який пообіцяв боротися з корупцією, коли прийшов до влади в 2017 році. Матеріали розслідування свідчать, що в 2009 році Бабіш, включений в список мільярдерів Forbes c станом в 3,4 млрд доларів, перевів 22 млн доларів на рахунки ряду офшорних компаній, щоб придбати особняк з двома басейнами і кінотеатром в одній з гірських сіл Французької Рив’єри, недалеко від Канн. Як вдалося з’ясувати журналістам чеського порталу Investigace.cz, ні ці офшорні фірми, ні особняк не значилися в деклараціях Бабіша про володіння майном. На прохання прокоментувати ці відомості чеський прем’єр не відповів.
У документах також є дані про майно в Монако, що належить президенту Росії Володимиру Путіну. Фінансові дані також свідчать про покупку двох розкішних особняків на півдні Франції чинним прем’єр-міністром Чехії Андрієм Бабішем.
Викрито понад 130 мільярдерів
Андрій Бабіш – не єдиний заможний фігурант “досьє Пандори”. Згідно з документами, вивченим журналістами, понад 130 великих бізнесменів з Туреччини, Росії, Індії, США, Мексики та інших країн мають зв’язку з офшорними рахунками.
Мільярдер і будівельний магнат Ерман Илиджак з Туреччини був пов’язаний з двома офшорними компаніями, які в 2014 році були зареєстровані на ім’я його матері і володіли активами сімейного будівельного конгломерату. Одна з компаній, Covar Trading Ltd., заробила 105,5 млн доларів дивідендів в перший рік після створення, відповідно до конфіденційної фінансової звітності. Ці гроші деякий час зберігалися на рахунку в швейцарському банку. Однак, як випливає з звітності, в той же рік компанія перевела майже всю зазначену суму в якості “пожертви”, одержувач якого в фінансових документах не вказано. У фінансовій звітності компанії ця грошова операція значиться як “непередбачені витрати”. На момент публікації цієї статті Илиджак не відповів на прохання про коментар.
Холдинг Rönesans, яким володіє Илиджак, відповідав за будівництво президентського палацу на 1150 кімнат для президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана. Турецька редакція DW – єдине ЗМІ турецькою мовою, яка прийняла участь в розслідуванні, оскільки в країні тривають репресії проти незалежних засобів масової інформації та журналістів.
Таємниці кенійського президента і офшорні операції арабських монархів
Президент Кенії Ухуру Кеніата, що належить до однієї з найвідоміших політичних династій країни, в ході передвиборної кампанії робив наголос на боротьбу з корупцією і закликав до прозорості в політиці. Але, згідно потрапили до журналістів даними, Кеніата і його мати є бенефіціарами секретного фонду в Панамі.
Як випливає з “досьє Пандори”, інші члени його сім’ї, в тому числі дві сестри і брат, володіють п’ятьма офшорними компаніями з активами на суму понад 30 млн доларів. Кеніата і його родина не відповіли на запити ICIJ про коментарі.
“Досьє Пандори” розкриває справжніх власників більш 29 тисяч офшорних компаній. Деякі з них використовуються для приховування банківських рахунків, приватних літаків, яхт, особняків і творів мистецтва, наприклад робіт Пікассо і Бенксі. З документів, які опинилися в розпорядженні журналістів, слід, що король Йорданії Абдалла II купив через офшорні компанії три особняка на березі океану в Малібу. Ці угоди обійшлися йому в 68 млн доларів і були укладені під час “арабської весни”, коли йорданці заповнили вулиці в знак протесту проти корупції і безробіття.
Секретні документи викрили також принцесу Марокко Лалл Хасна як власницю підставної фірми, яка купила будинок за 11 млн доларів в престижному районі Лондона недалеко від Кенсінгтонського палацу. Згідно з документами, Хасна придбала його на кошти “марокканської королівської сім’ї”. На прохання партнерів ICIJ з розслідування прокоментувати цю інформацію в королівському палаці не відповіла.
Мухаммед бен Рашид Аль Мактум, прем’єр-міністр Об’єднаних Арабських Еміратів і емір Дубая, був акціонером трьох компаній, зареєстрованих в секретних юрисдикціях. Емір Катару Тамім бен Хамад Аль Тані продовжує використовувати офшорні компанії для інвестування, управління своїм багатством і збереження його в інтересах своєї родини. В іншому великому розслідуванні ICIJ – “панамських досьє” – вже говорилося, що його розкішну яхту вартістю 300 млн доларів обслуговували офшорні компанії.
Чому податкові притулки проблематичні
Ось як працюють офшорні компанії: за цінами, що починається з декількох сотень доларів, посередники можуть допомогти клієнтам створити офшорну фірму, справжні власники якої залишаються в таємниці. В якості альтернативи за плату в розмірі від 2000 доларів до 25 тисяч доларів можна заснувати траст, який в окремих випадках дозволяє його бенефіціарам контролювати їхні гроші і при цьому не нести юридичну відповідальність за свої дії. Трохи канцелярської роботи і творчості допомагають захистити активи від кредиторів, правоохоронних органів, податківців та колишнього подружжя.
Володіння офшорними компаніями і проведення фінансових операцій через ці податкові гавані абсолютно законні в багатьох країнах, але ця практика в останні роки стала об’єктом пильної уваги в світі.
Люди, які використовують ці компанії, кажуть, що вони необхідні їм для ведення бізнесу. Критики, однак, вважають, що податкові гавані і офшорні операції слід ретельніше контролювати, щоб боротися з корупцією, відмиванням грошей і глобальним нерівністю.
За словами Габріеля Цукмана, доцента економіки в Університеті Берклі в Каліфорнії і фахівця з проблем податкових гаваней, 10 відсотків світового ВВП зберігається в податкових притулках по всьому світу. Коли багаті приховують свої кошти, ухиляючись від сплати податків, це безпосередньо впливає на життя звичайних людей, стверджує директор з політики вашингтонського аналітичного центру Global Financial Integrity Лакшмі Кумар. “Це відбивається на можливості дати дитині освіту, отримати доступ до охорони здоров’я, обзавестися власним житлом,” – розповів він авторам розслідування “досьє Пандори”.
Скільки грошей іде в податкові притулки і куди
Через складне і секретного характеру офшорній системи неможливо дізнатися ні точний обсяг коштів, пов’язаних з ухиленням від сплати податків та інших злочинів, ні то, про які суми було повідомлено владі. Загальний обсяг грошей, що спрямовуються з країн з високими податковими ставками в податкові гавані зі значно нижчими ставками, невідомий. Однак згідно з дослідженням, проведеним в 2020 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), не менше 11,3 трлн дол знаходяться в офшорах.
Коли говорять про податкові гаванях, багато в першу чергу думають про Карибських островах, але “досьє Пандори” показує, що офшорна система діє по всьому світу – наприклад, в таких країнах, як Сінгапур, Нідерланди, Ірландія, Гонконг, і навіть в деяких штатах США.
“Досьє Пандори”: як документи потрапили до журналістів
В основу “досьє Пандори” лягли дані, що належать 14 фірмам, які надають офшорні послуги по всьому світу. Вони створюють підставні компанії для клієнтів, часто бажають зберегти свою фінансову діяльність в таємниці.
Повний список впливових осіб, пов’язаних з податковими гаванями або володіють офшорними рахунками, можна знайти в базі даних ICIJ.
“Досьє Пандори” вийшло через п’ять років після іншого знакового розслідування ICIJ – “панамських досьє”. Ці викриття, опубліковані в 2016 році, спричинили серйозні наслідки, включаючи гучні відставки в політичному світі.