Все про життя в Туреччині: Медицина, освіта, туризм, рівень життя

Туреччина приваблює експатів можливостями для кар’єри та бізнесу. Місцевий менталітет та гостинність допомагають швидко адаптуватися після переїзду. А ще в країні якісна медицина та освіта за європейськими стандартами. Розповідаємо про особливості життя у Туреччині.

Рівень життя у Туреччині

Туреччина посідає 46-те місце з 83 у рейтингу країн за рівнем життя, який щороку складає аналітичний сервіс Numbeo.

А за індексом людського розвитку у 2020 році Туреччина увійшла до списку країн із високим рівнем розвитку. При підрахунку індексу враховують такі критерії, як здоров’я, довголіття, освіченість та гідний рівень життя у країні.

Рівень доходу Туреччини залежить від місця проживання. Найвищі зарплати у мешканців мегаполісів, наприклад, Стамбула, де середня зарплата — 5800 ₺. Трохи нижче за зарплату в популярних курортних містах, наприклад, у Бодрумі — 5500 ₺, в Анталії — 5400 ₺. А ось Бурса — це не мегаполіс і не популярний напрямок у туристів, проте це місто — один із центрів промисловості Туреччини, середня зарплата там — 5800 ₺.

Мінімальний розмір оплати праці в Туреччині – 4250 ₺.

Порівняння середньої зарплати в мегаполісах та популярних курортних містах Туреччини

Вартість життя у Туреччині

Жити у Туреччині дешевше, ніж в інших країнах Європи. Прожитковий мінімум для однієї людини – 3317 ₺. Щомісячні витрати для сім’ї із чотирьох осіб без урахування орендної плати — приблизно 22 400 ₺.

Для любителів розваг, активного відпочинку та спорту в Туреччині знайдеться безліч пропозицій від сучасних фітнес-клубів до приватних уроків верхової їзди.

Спорт та спа. Абонемент на місяць в елітну мережу фітнес-клубів з басейном MACFit обійдеться в 400 ₺, а пакет із 10 занять з верхової їзди в кінному клубі Desperado Ranch у Фетхіє коштуватиме 4500 ₺. Продовжити відпочинок у спа-салоні після спорту коштуватиме 2000 ₺ — це ціна пакету послуг з різними видами масажу, доглядом за обличчям та хамамом у мережі спа-комплексів Sanctuary Day Spa.

Яхтинг. Морські прогулянки на орендованих катерах чи яхтах — передбачувана для Туреччини альтернатива спорту з огляду на те, що країна омивається одразу чотирма морями. Вартість оренди залежить від розміру судна, його класу та розташування марини. Так, оренда люксової яхти в престижному Бодрумі може обійтися в 70 000 ₺ за день, а в більш бюджетному Мармарисі орендувати хорошу яхту можна за 10 500 ₺.

Рівень безпеки у Туреччині

Індекс безпеки в Туреччині – 60 балів зі 100. Це вище, ніж у сусідніх країнах. Для порівняння: у Сирії цей показник 32, у Туркменістані — 46, а в США — 52. Щороку індекс безпеки розраховує аналітичний сервіс Numbeo: що вище значення індексу, то країна безпечніша.

Згідно зі звітом про боротьбу зі злочинністю за 2020 рік, найбільше злочинів у Туреччині — це дрібне шахрайство та крадіжки. На другому місці – хабарі.

Економіка, перспективи для інвестицій та розвитку бізнесу в Туреччині

Структура економіки. Економіка Туреччини активно розвивається у туризмі, легкій та важкій промисловості, сільському господарстві.

Основні галузі у структурі економіки Туреччини

Ключові галузі обробної промисловості Туреччини: текстильна, шкіряна, харчова, хімічна та фармацевтична, автомобілебудування та виробництво електропобутових товарів.

Зв’язок географічного розташування та економіки. Туреччина одночасно розташована в Європі та Азії та омивається чотирма морями: Чорним, Середземним, Егейським та Мармуровим. Країна контролює протоки Босфор та Дарданелли, які сполучають Чорне та Егейське моря.

Туреччина відіграє на світовому енергетичному ринку. Через її територію проходить сім газо- та нафтопроводів із Росії, країн Близького Сходу та Прикаспійських держав до Європи.

По суші Туреччина межує з Болгарією, Грецією, Сирією, Іраном, Іраком, Вірменією, Грузією та Ізраїлем, а морський кордон – з Росією, Україною та Кіпром. Ще Туреччина пов’язує країни Європи та Азії через залізничні та автомагістралі.

У країні створено всі умови для зручного транспортування та збуту товарів на світовий ринок. За Міжнародним індексом ефективності логістики Туреччина посідає 47-е місце зі 160 країн. Цей індекс вказує на здатність країн, що розвиваються, ефективно переміщати товари та пов’язувати виробників і споживачів з міжнародними ринками.

Середньорічне зростання експорту Туреччини складає 9%, що на 3,3% перевищує середнє світове зростання експорту Головні імпортери турецької продукції – країни Євросоюзу, з яким у Туреччини з 1995 року укладено митний союз.

Інвестиції в бізнес у Туреччині. З кожним роком Туреччина приваблює дедалі більше іноземних інвесторів. З 2003 року сума всіх прямих інвестицій перевищила 225 млрд. доларів. Лише за 2021 рік інвестори вклали в економіку Туреччини 14,2 млрд. доларів.

Чому інвестори обирають Туреччину

Інвестиції в бізнес – це один із способів отримати громадянство Туреччини. Мінімальна сума інвестицій – 500 000 $. Потрібно зробити внесок в основний капітал турецької компанії або відкрити свій бізнес та створити не менше 50 робочих місць. Через три роки інвестор може продати свою частку у бізнесі та повернути інвестиції.

Податкові пільги бізнесу. Уряд Туреччини стимулює розвиток промисловості та торгівлі у країні. Для цього було створено 18 вільних зон з особливим режимом оподаткування для компаній, які займаються торгівлею, зберіганням та пакуванням товарів, банківською справою, страхуванням та іншими видами дозволеної діяльності.

Компанії, які працюють у вільних зонах Туреччини, не сплачують податки на майно та нерухомість, корпоративні податки, а також ПДВ на логістичні послуги, що постачаються до третіх країн.

Медицина у Туреччині

Рівень турецької медицини за якістю не поступається медицині в інших країнах Європи. Популярність медичного туризму в Туреччині тому є доказом: щороку більше 500 000 іноземців зі США та Європи приїжджають до країни, щоб заощадити на лікуванні та хірургічних операціях 20—40%. Наприклад, шунтування серця в Туреччині в середньому коштує 9000 доларів, а в Німеччині – 35 000 доларів.

Все про медицину в Туреччині: Чому іноземці приїжджають лікуватися до країни

Загальний індекс охорони здоров’я за оцінками місцевих жителів Туреччини становить 71 бал зі 100. У 81 бал жителі оцінили оснащення клінік сучасним обладнанням для діагностики та лікування.

У клініках Туреччини використовують передові медичні технології, наприклад, за допомогою робота да Вінчі проводять високотехнологічні щадні операції в урології, онкології та онкогінекології. Робот да Вінчі дозволяє проводити операції максимально точно, зберігати делікатні нерви та судини, що значно скорочує період реабілітації.

Найкращі клініки зосереджені у Стамбулі та Анкарі. Серед них можна виділити багатопрофільну клініку Anadolu у Стамбулі, лікування якої проводиться за американськими стандартами. Estetik International у Стамбулі та Бурсі – найвідоміші клініки пластичної хірургії в Туреччині. Planeta Dental у Стамбулі спеціалізується на лазерній імплантації зубів та відома за межами Туреччини.

Загалом у Туреччині близько 1,5 тисячі державних лікарень, 4 тисячі приватних клінік та медичних центрів та 15 тисяч пунктів першої медичної допомоги.

А ще у Туреччині багато природних лікувальних джерел: термальних, мінеральних, грязьових. Наприклад, термальні води курорту Ялова рекомендують під час лікування артритів, артрозів, неврологічних захворювань.

Освіта у Туреччині

Дитячі садки у Туреччині є як державні, так і приватні. Останні мають попит серед іммігрантів: у них легше потрапити. У Туреччині немає ясел куди можна віддати дитину з півтора року. У державний дитячий садок дитину віддають у три роки, а в приватний — у два. Режим роботи державних дитячих садків з 09:00 до 16:00, а приватних – з 09:00 до 18:00.

Державний дитячий садок коштує приблизно 100—170 ₺ на місяць. За бажанням батьки можуть оплачувати трансфер дітей у садок і назад за 500 ₺.

За приватний садок у середньому доведеться віддати 2000 ₺ на місяць. Переваги приватних садів: дітей приймають із двох років, працюють такі садки довше — до 18:00, а персонал знає кілька мов.

Школа першого рівня, або початкова школа, включає восьмирічну освіту від 6 до 14 років. Після цього дитина переходить у середню школу, де навчається з 14 до 18 років.

Віддати дитину можна до державної чи приватної міжнародної школи. У державних школах навчання безкоштовне і турецькою мовою, а в класах по 35—40 учнів. У приватних школах можна знайти освітні програми англійською та іншими мовами, тут більш індивідуальний підхід та рік навчання коштує від 71 000 до 140 000 ₺.

Вищі навчальні заклади. У 2001 році Туреччина стала учасником Болонського освітнього процесу, тому студенти в турецьких вишах навчаються за програмами бакалаврату, магістратури та докторантури. Дипломи, отримані в Туреччині, котируються в Європі, а студенти мають можливість навчатися з обміну.

У 2021 році 44 турецькі виші потрапили до рейтингу кращих університетів світу на думку британського видання Times Higher Education (THE), а університет Чанкая в Анкарі та університет Коч у Стамбулі потрапили до топ-500 кращих вишів.

ВНЗ в Туреччині поділяються на приватні та державні. Навчання платне, але у державних вузах дешевше. Наприклад, в державному Університеті Анкари вартість одного року бакалаврату — 15 200 ₺, а рік навчання у приватному університеті Бількенту обійдеться в 260 000 ₺.

У більшості державних вишах викладають турецькою мовою. У приватних університетах можна знайти програми іншими мовами. Наприклад, у Босфорському університеті у Стамбулі все навчання англійською мовою.

Щоб вступити до англомовної програми навчання, абітурієнту потрібно скласти іспити TOEFL або CAE. Для навчання турецькою мовою необхідно мати рівень С1 за результатами TÖMER або успішно скласти іспит на знання турецької мови в Інституті Юнуса Емре. У деяких університетах іноземцям дають додатковий рік перед основним навчанням, щоб вони могли поглиблено вивчити потрібну мову.

Культура та менталітет жителів Туреччини

Ставлення до іноземців. У туристичних містах Туреччини до іммігрантів ставляться дружелюбно, а співробітники сфери послуг тут спілкуються не лише турецькою, а й англійською, німецькою, французькою та російською мовами. Проте турки з великою повагою ставляться до іноземців, які вивчають турецьку мову.

У нетуристичних містах спосіб життя може бути досить патріархальним. Там рідко хто розмовляє англійською, а на короткі шорти можуть подивитися з несхваленням або навіть зауважити.

Особливості характеру. Турки живуть сьогоднішнім днем, не люблять планувати і не прагнуть встигнути зробити якнайбільше. У Туреччині популярна приказка «У нагальні справи втручається сам чорт». Пунктуальність – це теж не популярна риса у турків, запізнення в Туреччині вважають чимось природним. Іноді може здатися, що головні справи місцевих жителів — пити чай і спілкуватися з сусідами.

Деякі турки можуть бути дуже нав’язливими та легко порушувати особисті межі: прийти в гості без запрошення або ставити безтактні питання про особисте життя чи заробіток. Якщо в гості до іноземки приходить турчанка, вона може почати «навчати» її господарювати.

Правила етикету. У Туреччині діють правила етикету. Здебільшого вони пов’язані зі стосунками чоловіків та жінок. Наприклад, чоловік не повинен сідати поряд із жінкою у транспорті чи театрі, дівчата повинні сидіти з дівчатами.

Чоловіки у Туреччині вітають дівчат здалеку, не торкаючись до них. Якщо ж сама дівчина при зустрічі вітається за руку, турків може сприйняти це як сигнал до найближчого знайомства.

Гостинність та стосунки з сусідами. Турки дуже гостинні, люблять ходити в гості один до одного: неспішно розмовляти та пити чай із частуваннями. Турки люблять і вміють смачно готувати, накривати стіл до приходу гостей.

Відмова від запрошення в гості для деяких турків – знак неповаги. Якщо немає бажання чи можливості прийти у гості, краще назвати поважну причину: немає часу, дуже зайнятий.

Турки вибудовують дружні стосунки із сусідами. Наприклад, якщо сусід погано почувається, йому приносять миску з гарячим супом. І цей звичай поширений навіть у великих містах. Якщо до сусідньої квартири чи будинку приїжджають нові мешканці, сусіди часто пропонують допомогу з речами та облаштуванням.

Любов до тварин. У Туреччині дуже багато безпритульних собак та кішок. Там про них добре дбають, ставлять у парках та на вулицях миски з водою та кормом. На вулицях Туреччини також можна зустріти автомати, які приймають пластикові пляшки, а натомість видають порцію води та корму для тварин.

Їжа у Туреччині

Традиційна турецька кухня сформувалася під впливом арабської, балканської, середземноморської та кавказької кухонь. Також на харчування турків впливає головна релігія країни — іслам. Мусульмани, наприклад, не їдять свинину — знайти її в магазині буде непросто, але в ресторанах у курортних містах страви зі свинини трапляються.

М’ясні страви переважно готують з баранини чи курки, рідше яловичини. Традиційна м’ясна страва в Туреччині – кебаб. Це довгі котлети із фаршу на шампурах, обсмажені на мангалі чи грилі.

Супи в Туреччині – «чорба» – густі, пряні та дуже ситні. Їх люблять готувати з бобових: нуту, сочевиці. Наприклад, національний крем-суп мерджимек готують з томатів та сочевиці з додаванням сушеної м’яти та соку лимона.

Випічка та десерти. До традиційної випічки належить, наприклад, піде з різними начинками у вигляді човника — щось середнє між піцою та хачапурі. Берек – пироги, часто з листкового тіста з начинками фаршу, сиру або зелені. Серед десертів найпопулярніший і буденний — рисовий пудинг із печі сютлач чи знайома туристам пахлава. Нещодавно в моду увійшла ще й соук баклава – холодна пахлава, яка просочується молочним сиропом і подається холодною.

Вегетаріанських страв у Туреччині не менше, ніж м’ясних: закуски та основні страви з баклажанів, нуту, булгуру, сочевиці та грибів. Ну і, звичайно, свіжі фрукти та овочі цілий рік.

Клімат та природа Туреччини

Кліматичні особливості. На території Туреччини одразу кілька кліматичних зон: на узбережжі Середземного, Мармурового та Егейського морів середземноморський клімат, на чорноморському узбережжі – помірно морський, а у гірських регіонах у глибині країни – континентальний.

Літо у Туреччині на середземноморському узбережжі спекотне та сухе, рідко можуть пройти короткочасні дощі. Липень – найспекотніший місяць, до +40 °C, а вночі температура не опускається нижче +20 °C. Море прогрівається до +25…27 °C.

На Чорному морі влітку не так спекотно, середня температура повітря +26…28 ºС, опади випадають частіше за рік.

Пляжний сезон у Туреччині триває до початку жовтня. Вересень – оксамитовий сезон на всіх морських курортах, температура повітря до +28 °C. З середини жовтня стає прохолоднішим, частіше йдуть дощі. Весна в Туреччині тепла та волога. Середня температура вдень у березні та квітні +14…22 ºС, а у травні +20…24 ºС.

Взимку у Туреччині тепло та комфортно, середня температура вдень +12…15 ºС. Січень — найхолодніший і дощовий місяць, температура може опуститися до +10 ºС, а горах нижче нуля.

Природні особливості. Туреччина славиться своєю природою і різними ландшафтами. Там є все: гори, річки, озера, каньйони, ліси, мальовничі бухти. Деякі природні пам’ятки входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, наприклад Памуккале та національний парк Гереме у Каппадокії.

Мінуси життя в Туреччині

Низька культура водіння. Водії у Туреччині їздять швидко, хаотично, часто порушують правила дорожнього руху та рідко пропускають пішоходів. Водити мопеди, мотоцикли та кататися на велосипедах там потрібно особливо обережно.

Нема центрального опалення. Взимку в Туреччині часто йдуть дощі, температура може опускатися нижче +10 °C. У квартирах стає сиро та холодно, може з’явитися пліснява. Будинки доводиться опалювати кондиціонерами та обігрівачами, що підвищує витрати на електроенергію.

Багато шуму. У Туреччині люблять галасливо розмовляти та слухати музику на максимальній гучності. При виборі місця для переїзду варто враховувати. У курортних районах з початком туристичного сезону гучна музика грає в магазинах, барах, кафе та ресторанах з відкриття та до пізнього вечора.

Спека. У деяких регіонах Туреччини, в основному на узбережжі Середземного моря, влітку дуже задушливо через підвищену вологість та високу температуру. Таку погоду важко переносять маленькі діти та люди похилого віку. Багато жителів у найспекотніший сезон їдуть у прохолодні гірські райони.

Найкращі міста для життя в Туреччині

Стамбул – найбільший мегаполіс не тільки в Туреччині, а й у Європі, населення – 16 млн осіб. Місцеві жителі кажуть, що це місто, яке ніколи не спить.

Це одне з найкращих міст у Туреччині для тих, хто шукає роботу чи хоче розвивати свій бізнес. Ще там не буде проблем зі швидкістю інтернету, тому Стамбул підходить для віддаленої роботи та фрілансу. А ще там багато хто говорить англійською.

У Стамбулі розвинена інфраструктура: метро, ​​безліч магазинів та торгових центрів, фітнес-клубів, барів, ресторанів та базарів. Найвідоміший Гранд-базар щодня відвідують до півмільйона людей.

У Стамбулі найкращі приватні клініки, міжнародні школи та університети. Стамбульський університет – найстаріший і найбільший вуз у Туреччині, який входить до Європейської асоціації університетів. У рейтингу QS Best Student Cities Стамбул посідає 52 місце серед 140 міст.

З мінусів життя у Стамбулі можна відзначити швидкий ритм життя та багатогодинні пробки, через які дорога може займати до двох годин на один бік. Ще тут дороге житло щодо середньої зарплати. Наприклад, оренда однокімнатної квартири в центрі Стамбула коштує 7400 ₺ за середньої зарплати 5800 ₺.

Анталія – ​​відоме курортне місто на узбережжі Середземного моря, чисте та безпечне. В Анталії життя набагато спокійніше, ніж у турецьких мегаполісах. При цьому там є чимало можливостей для працевлаштування, особливо у сфері туризму чи освіти.

Узбережжя Анталії – популярне місце для покупки нерухомості серед іноземних пенсіонерів. Це місто обирають за розвинену інфраструктуру, теплий клімат, чисті пляжі та море, мальовничу природу. У місті багато магазинів та продуктових ринків, які працюють цілий рік.

В Анталії є і свій державний університет Акденіз, який входить до 20 найкращих вишів Туреччини. Оренда житла в Анталії не набагато дешевша, ніж у Стамбулі, що пов’язано з високим попитом на нерухомість серед іноземців та туристичною популярністю.

Анкара – столиця Туреччини з населенням майже 6 млн осіб. Місто приваблює студентів, спеціалістів та бізнесменів з різних галузей. Більшість іммігрантів живуть у центрі Анкари, наприклад, у районі Каваклідері.

Ще тут розвинені коворкінги. Фрілансери та віддалені працівники можуть користуватися високошвидкісним Wi-Fi, конференц-залами та приміщеннями для організації заходів.

Оренда нерухомості в Анкарі приблизно вдвічі дешевша, ніж у Стамбулі або Анталії. Місто віддалено від узбережжя і не популярне серед туристів. Оренда однокімнатної квартири в центрі столиці в середньому коштує 3700 ₺.

Бодрум – елітний курорт на узбережжі Егейського моря. Це місто порівнюють із французьким Сен-Тропе та називають столицею нічного життя Туреччини. У Бодрумі м’який клімат, з невисокою вологістю, а середня температура влітку нижча, ніж у Анталії чи Белеку. Це одна з причин, через яку курорти Бодруму такі популярні серед сімей з дітьми та пенсіонерів.

Іноземці зазвичай купують або орендують нерухомість у передмістях міста, наприклад, у Гюмюшлюку або Гюмбеті. Житло там дешевше, ніж у центрі Бодруму, наприклад, середня вартість оренди однокімнатної квартири в Гюмюшлюку — 2000 ₺. При цьому середня зарплата не набагато нижча, ніж у Стамбулі — 5300 ₺.

Бурса – перша столиця Османської імперії, місто, внесене до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Знаходиться Бурса на північному заході Туреччини за 91 км від Мармурового моря біля підніжжя гори Улудаг — головного гірськолижного курорту Туреччини. Місцеві жителі називають це місто «Зелена Бурса» через велику кількість паркових та лісопаркових зон, які охороняються владою.

Бурса це центр автомобільної індустрії Туреччини. Тут виробляють автомобілі Kia та Renault. Тут же заводи Bosch та Coca-Cola, центри текстильної промисловості та туризму. Середня заробітна плата в Бурсі – 5500 ₺.

З мінусів: мало людей розмовляє англійською чи іншими мовами, немає міжнародних шкіл, все навчання турецькою мовою.

Ізмір – третє за чисельністю населення турецьке місто, в якому знаходиться другий за величиною порт після Стамбула. Ізмір розташований на узбережжі Егейського моря.

Це місто, що активно розвивається, в якому багато молоді, туристів і підприємців. Ще там багато вакансій у сфері торгівлі, туризму та сервісу, а також судноплавства та транспортної логістики. Місцеві жителі знають англійську та інші мови.

В Ізмірі часто проводяться фестивалі та концерти, розвинена транспортна мережа, є аеропорт та метро. Ще Ізмір славиться своїми пляжами: 66 із них у 2021 році отримали «Блакитний прапор». У місті створено всі умови для водного та вітрильного спорту, яхтингу.

Іммігранти частіше обирають для життя передмістя Ізміру — Чешме, Кушадаси та Фоку. Нерухомість тут дешевша, ніж у центрі міста: наприклад, трикімнатну квартиру можна орендувати за 4400 ₺.

Аланья – курортне місто на узбережжі Середземного моря, одне з найдавніших міст Туреччини, що добре збереглися. Аланія популярна серед туристів та іммігрантів, сюди приїжджають за відпочинком на піщаних пляжах, теплим чистим морем та історичними пам’ятками.

В Аланії безліч магазинів та торгових центрів для любителів шопінгу, багато нічних клубів, кафе та барів, аквапарків, тут щорічно проводяться музичні фестивалі та міжнародний фестиваль культури.

Більшість населення Аланії — іммігранти з різних країн, багато з них переїжджають на пенсію. За даними останнього перепису, понад 17 тисяч експатів мають нерухомість.

Мармаріс – курортне місто, національний центр парусного спорту та дайвінгу на узбережжі Середземного моря.

Мармаріс ідеально підходить для зупинки яхтсменів, там першокласні яхтові марини з усіма зручностями. Одна з найбільших марин під назвою Netsel вміщує 720 яхт на воді та 130 на березі. Вона приймає яхти завдовжки до 90 метрів, тут можна відремонтувати судно.

Чисті пляжі, блакитне море, культурні та природні пам’ятки щорічно приваблюють у Мармаріс понад 400 тисяч туристів. Серед визначних пам’яток – печера Німара на Небесному острові та замок Мармаріса часів Османської імперії.