На Близькому Сході на тлі останніх трансформацій як регіонального, так і міжнародного рівня перебудовуються також союзницькі і партнерські відносини. Одним з найважливіших процесів в цьому контексті можна назвати зближення Іраку, Єгипту і Йорданії.
В кінці червня в Багдаді пройшла зустріч лідерів трьох країн, на якій було заявлено про готовність подальшого розвитку відносин. В цьому напрямку були також зроблені конкретні кроки.
Зокрема, Каїр хоче реалізувати нові ініціативи у зовнішній політиці з метою подолання вразливості у внутрішній політиці і економіці. З цією метою єгипетська влада прагнуть налагодити партнерство і співробітництво з багатьма країнами, в тому числі задумалися над нормалізацією відносин з Туреччиною.
Розширення дипломатичних контактів і діалогу між трьома країнами може позитивно позначитися і на реалізації проекту будівництва нафтопроводу між Басрой і Акаба, активно актуалізуються в останні дні.
Нафтопровід спочатку планувалося побудувати між Іраком і Йорданією, але проект не вдалося реалізувати через проблеми з безпекою.
Питання розширення проекту з можливістю участі в ньому єгипетської сторони було винесене на порядок напередодні тристоронньої зустрічі в Багдаді.
У Каїрі розглядають проект як потенційне джерело нафти. Можна сказати, що за допомогою проекту Єгипет планує не тільки політичне зближення, а й створення нового джерела нафтових поставок.
Більш того, проект може розширити політичний вплив Єгипту на Близькому Сході.
Не варто забувати також про історичні передумови виникнення діалогу між трьома країнами.
У 1989 році Єгипет, Йорданія і Ірак фактично створили організацію економічного співробітництва під назвою Арабська рада співпраці (ACC), учасником якого в той час був також Північний Ємен.
По ряду причин, в тому числі з-за окупації Кувейту Іраком, організація проіснувала недовго. Проте це певна практика в контексті співпраці Каїра, Аммана і Багдада.
Встановлені Іраком історичні торгові партнерські відносини, особливо з Єгиптом і Йорданією, є одним з основних мотивів для розширення контактів між трьома країнами.
Таким чином, слід пам’ятати, що зближення між трьома країнами, яке незабаром час проявить себе кон’юнктурно, має історичну основу. Останні події в регіоні також слід розглядати в цьому контексті.