Ціни на газ в Європі знову наближаються до оцінки $ 1 000 за 1 000 куб. м. Опалювальний сезон ще не настав, але зима наближається, і тінь енергетичної кризи вже відчувається, повідомляє РІА Новини. Ось типовий приклад – заводи з виробництва добрив вже закриваються, тому що при нинішніх цінах на газ продовжувати роботу просто невигідно.
Можна відзначити, що енергетичні кризи різного ступеня регулярно відбуваються по всьому світу. Згадаймо світові новини про лютих і непередбачуваних холодах в Техасі в лютому цього року і новини про брак газу минулої зими в Азії – на тлі холодного фронту. Є багато причин для таких піків, і в цей час ми схильні думати про відновлювану енергію, тому що її виробництво в ці періоди падає або, принаймні, нижче, ніж очікувалося.
Однак поновлювані джерела енергії не були головною причиною труднощів ні в Техасі, ні в Азії, ні тепер в Європі.
Однією з найсерйозніших проблем, пов’язаних з нестачею газу і стрибка цін в азіатському регіоні взимку, є фундаментальний брак сховищ блакитного палива в азіатських країнах і занадто швидкий перехід Китаю на газове опалення. Але в результаті все можна звести до одного і очевидному рецепту вирішення проблеми: щоб мінімізувати ризики кризових явищ, необхідно збільшити надлишковість існуючих систем опалення та електропостачання.
По-друге, запаси енергії мають величезне значення. Або, інакше кажучи, “віртуальний резерв” у вигляді можливості завжди замовити додатковий газ – це чудова річ, але за неї доводиться платити. Вона складається з інвестицій та витрат на підтримку і експлуатації родовищ і трубопроводів.
Більш того, “Газпром” і всі інші продавці газу вже зобов’язані підтримувати резерв.
Наприклад, восени 2014 року, коли “Газпром” намагався запустити нові українські газові родовища, він скоротив поставки європейським споживачам з транзитом в Україну під тиском їх вимог за контрактом, за що заплатила багатомільйонні штрафи. В даний час компанія повністю виконує свої договірні зобов’язання.
Насправді, деякі споживачі просто хочуть отримати те, що коштує грошей – безкоштовно. Треба визнати, що в цьому частково винна й сама газова монополія, яка протягом багатьох років підкреслювала наявність надлишкових виробничих потужностей як бонус для розвитку газового співробітництва між Росією і Євросоюзом. Цей надлишок потужностей утворився багато років тому в результаті надмірних інвестицій на тлі песимістичної оцінки майбутнього попиту і, ймовірно, поступово розтрачує протягом багатьох років.
У чому головна причина того, що нинішній експорт “Газпрому” здійснюється виключно в рамках контрактів, без додаткової пропозиції, на тлі рекордних цін, важко сказати напевно. На думку деяких експертів, надлишків газу зараз просто немає, і у “Газпрому” є пріоритет у підготовці до російської зими і заповненні російських газосховищ. У той же час, поточний тариф обговорюється в зв’язку з інтригою навколо майбутнього “Північного потоку 2”. Але незалежно від глибинної причини, очевидно, що Росія не може нескінченно гарантувати значне перевищення обсягів експорту над контрактними угодами.
Підведемо підсумки. B Європі кілька років тому було піднято питання хто буде платити за порожні ĸапітальні потужності для створення резервів. Тепер, в якості першопрохідника, це питання має бути піднято в резервній товарной квоті, оскільки “ринок покупця” замінюється “ринком продавця”. В результаті загальна вартість електроенергії з високою часткою відновлюваних джерел вище, ніж офіційна вартість.
У довгостроковій перспективі вирішенням проблеми резерву поновлюваних енергоносіїв має стати водень – як універсальний накопичувач енергії. Це не дешеве рішення, хоча в майбутньому воно дозволить людству піти від резервної газової інфраструктури. Але до цього моменту є багато часу.