Про те, що діти, принесені в жертву інками 500 років тому на вулканічних вершинах, були отруєні листям коки та галюциногенними речовинами, свідчать результати токсикологічних досліджень. Їх проводила міжнародна група вчених, до якої увійшли дослідники з Варшавського університету та Університету Миколи Коперника.
Ритуал Капакоча
Археологам відомо вже близько десятка місць у Перу, де близько півтисячі років тому на вершинах гір чи вулканів інки клали своїх дітей у рамках так званого ритуалу капакоча. Біоархеолог з Андського дослідницького центру Варшавського університету Куско Дагмара Соха вивчає ці останки протягом кількох років завдяки співпраці між CEAC і Католицьким університетом Санта-Марія в Перу. Другим поляком, який бере участь у дослідженні, є Маржен Сікутер з Collegium Medicum UMK в Торуні.
У Journal of Archaeological Science щойно вийшла стаття: Reports, що описує результати токсикологічного аналізу зразків, взятих у двох померлих дітей, викинутих на вершину вулкана Ампато в Перу.
Один з авторів статті доктор Йохан Рейнхард знайшов ці останки кілька десятиліть тому завдяки гранту National Geographic. Вони були поховані в сидячому положенні під вершиною вулкана Ампато на висоті 5800 м над рівнем моря. Один з померлих дітей зберігається в спеціальній камері в Museo Sancturios Andinos в Арекіпі, оскільки він зберігся у вигляді застиглої мумії.
Кока для жертв
Вчені взяли зразки нігтя на пальці ноги шестирічного хлопчика та волосся шестирічної дівчинки. Вони виявили речовини, що вказують на те, що діти жували листя коки. Речовини, що містяться в них, підвищують артеріальний тиск і стимулюють, приводять у стан ейфорії та гарного самопочуття.
– Кока допомагає краще справлятися із гірською хворобою. Можливо, діти приїхали з нижніх районів та не витримали похід на вершину вулкана, висота якої сягає майже 6000 метрів. м над рівнем моря. Тим часом жерці хотіли, щоб діти були в хорошому настрої, адже їхнє самопочуття могло допомогти задобрити богів під час ритуалу, внаслідок якого діти були вбиті, — пояснює Дагмара Соча.
«Ліана мертвих»
Проте з’ясувалося, що також вживали галюциногенний напій під назвою аяуаска. Він складається з ліани Banisteriopsis caapi. Це ім’я походить від мови інків – кечуа і означає “ліана душі” або “ліана мертвих”.
Як пояснила Дагмара Соча, Banisteriopsis caapi містить гармін, який викликає менше галюцинацій, збудження та аритмії, нечіткості зору, гіпотензії та оніміння, а також має антидепресивну дію.
Дослідник додав, що зараз у напій додають інші рослини, але невідомо, чи було це також за часів інків. Серед них, наприклад, сильно галюциногенний Psychotropia virdis, що містить триптаміни. Його дія посилюється у поєднанні з Banisteriopsis caapi. Однак у ході спеціалізованих аналізів було виявлено лише гармін.
“Можливо, в викопних останках не зберігся триптамін, або напій був менш галюциногенним, а першочерговою метою інків була його антидепресивна дія”, – припустила вона.
Посередники між богами та людьми
Інки вірили, що у момент жертвопринесення діти стануть посередниками між богами та людьми.
— Інки вважали дітей чистими та неушкодженими — їхній статус мав би полегшити вмовляння богів на прийняття тих чи інших рішень, — пояснює співавтор дослідження.
Паломництво з дітьми, відібраними для жертви, могло тривати до кількох місяців. Можливо, дітей одурманювали, щоб вони краще переносили цей шлях або виступали в ролі оракулів та передбачали майбутнє, вважають учені.
– Діти вибиралися як жертви не випадково – найчастіше з числа найзнатніших сімей губернії. Траплялося й так, що батьки самі повідомляли про свою готовність пожертвувати своїми дітьми заради певної мети, наприклад, припинення посухи. Їхнє жертвопринесення на вершині вулкана представниками правителя інків вважалося великою честю, – додала вона.
Таємниця смерті
Антропологічні дослідження хлопчика показали, що природні шляхи проходження нервів та судин частково звужені або перекриті у шийних хребцях.
– Це може викликати проблеми з кровообігом і непритомність. Можливо, з цієї причини його обрали як жертву, тому що жерці могли повірити, що його було обрано богами, — вважає дослідник.
Обидві досліджувані дитини були вражені блискавкою – останки хлопчика були в дуже поганому стані, тому що в нього могло потрапити кілька розрядів блискавки. Вчені вважають, що це сталося вже після їхньої смерті. А про вплив високих температур свідчать сліди скам’янілої землі в одній із могил та сильні пожежі.
Археологи не знають, якою була безпосередня причина загибелі дітей. Видимих ударів по черепах, як і в інших подібних випадках, немає, тому не виключено, що дітей закопували живцем.