Є у цій екзотичній країні порядки, порушення яких може стати великою проблемою для туриста. Докладніше про них у матеріалі “DIP”.
Роблячи черговий знімок, зверніть увагу, чи поблизу поліцейських чи солдатів кубинської армії немає. Те саме стосується адміністративних та військових будівель, держустанов. Звісно, 1-2 випадкові фотографії вас не компрометують. Але пам’ятайте, що безперервна зйомка може привернути увагу та призвести до звинувачення у шпигунстві.
Та сама історія з розмовами про політику. На Кубі панує комунізм. А дискусія на тему історії, політики та дій уряду може закінчитися доносом на вас до місцевої поліцейської дільниці.
Якщо ви їдете на Кубу за туристичною візою, не намагайтеся використати її для робочої подорожі. Журналістів це стосується особливо. Будьте обережні, ставлячи запитання. Вас можуть викликати до поліції, якщо з’являться підозри, що ви нелегально працюєте над репортажем.
Професійним фотографам краще мати дозвіл на ввезення обладнання, а також відповідну візу. Що стосується безпілотників – поки що кубинська митниця рекомендує не брати їх із собою в поїздку. Вони можуть бути конфісковані після прибуття, щоправда, після від’їзду їх повернуть.
Не забувайте брати чек під час купівлі. Без нього працівники митниці мають право конфіскувати підозрілі предмети. До слова, з острова заборонено вивозити вироби з кори та деревини цінних порід.
Донедавна на Кубі місцевим жителям не дозволялося здавати житло туристам. Наразі є гостьові будинки (Casa Particular), але їхні господарі отримали право заселяти гостей офіційно. Якщо туристи скористаються пропозицією кубинців, які порушують закон, то матимуть також справу з представниками влади.
Згідно з кубинськими законами, кожен іноземець має платити за проживання. Дружба – виняток. У цьому випадку місцевий житель може звернутися до відповідної агенції з підтвердженням ваших відносин: листуванням (навіть віртуальним), спільними фото, листівками. Влада може схвалити заселення, а може і відмовитися йти назустріч.
Куба – дивовижна країна контрастів. З одного боку, це широта душі та гостинність. З іншого боку – досить різке ставлення до тих, хто порушує негласні правила. Наприклад, хочете сфотографувати місцевого мешканця? Запитайте дозволу. Як би ви почувалися, якби до вас не виявили поваги?
У деяких інших країнах Латинської Америки ніхто і оком не моргне, якщо ви прочистите ніздрі в компанії або плюнете на бруківку, але кубинці вважають це грубістю. При цьому прояв бридливості викликає подив. Тому якщо ви сіли за стіл із кубинцем, не відмовляйтеся зробити пару ковтків зі склянки сусіда, якщо він пропонує. Але до пізньої ночі не засиджуйтесь: порушення режиму тиші загрожує появою на святі поліції, та проведеної в місцевому відділенні ночі та штрафом.
З Кубою асоціюється вживання тютюну, саме сигар. От тільки курити у громадських місцях офіційно заборонено. Вживання, зберігання наркотиків – також. Кубинці можуть отримати страту за це. Туристів теж не шкодуватимуть: спійманого порушника закону напевно засудять до тюремного терміну. Щодо цього Куба – не Ямайка.
Незважаючи на романтичний антураж, яким пронизані історії про перебування на острові, купатися і засмагати голяка не найкраща ідея – отримаєте штраф.
Гомосексуальність на Кубі є легальною, але є лише кілька місць, де одностатеві пари можуть спілкуватися. З проявом прихильності на публіці теж треба бути уважними. До чого провокувати небажану увагу з боку поліції та місцевої влади?
У Кубі, як і Індії, шанобливо ставляться до корів. Усі вони належать державі та охороняються законом. Вбивство карається, забій на фермі можливий, але лише у межах квоти. Якщо корову вкрали, то штраф отримає її господар, адже не забезпечив належну охорону. У разі хвороби тварини або її смерті (наприклад, через вік) приїжджає поліція – засвідчити цей факт.
Для тих, кому важливим є здоровий спосіб життя, рекомендуємо прочитати: ««Правило екватора»: які продукти не можна їсти після 15:00».