Дорогі казахстанці, співвітчизники, соратники, члени партії «Нұр Отан»!
Сьогодні я звертаюся до вас, як це робив завжди, в найважливіші моменти історії нашої держави, яке ми разом будуємо.
Але сьогоднішнє звернення особливе.
Я прийняв непросте для себе рішення – скласти з себе повноваження Президента Республіки Казахстан.
В цьому році виповнюється 30 років мого перебування на посаді вищого керівника нашої країни. Я був удостоєний честі моїм народом стати Першим Президентом незалежної Казахстану.
Згадаймо, як пала радянська імперія, залишивши нам плутанину і душевну смуту, зруйновану економіку і політику.
Внутрішній валовий продукт скоротився вдвічі, не вистачало продовольства і товарів першої необхідності. Відразу зупинилися всі найбільші заводи. Здавалося, настав колапс.
Це був виклик. І ми його прийняли. Стали енергійно прокладати свій казахстанський шлях розвитку.
Нашої триєдиної завданням стала побудова ринкової економіки, демонтаж тоталітарної ідеологічної системи і модернізація всіх інститутів суспільства. І це ми робили в ім’я створення сучасної демократичної держави – Республіки Казахстан.
Розуміючи, що не можна було побудувати демократичні інститути при слабкій економіці та бідних громадян, ми на перше місце поставили економічний розвиток і зростання добробуту громадян. В результаті цього нам вдалося підняти обсяг економіки в 15 разів, а доходи населення в 9 разів (у доларовому вираженні), що дозволило скоротити рівень бідності майже в 10 разів.
Ми самостійно і успішно подолали всі випали на нашу долю катаклізми, включаючи глибоку світову фінансову кризу 2007-2012 років.
Казахстан перейшов від аграрної економіки до промислово-сервісної. Йде процес індустріалізації і урбанізації країни. В сировинний сектор прийшли провідні світові інвестори. Це дозволило реалізувати найскладніші проекти в нафтогазовому секторі.
За рахунок сировинних ресурсів сформований фонд для майбутніх поколінь казахстанців. Казахстан став частиною глобальної економіки, залучає інвестиції і торгує практично з усіма країнами світу.
Побудований новий інфраструктурний каркас країни. Автомобільними, залізничними дорогами пов’язані всі регіони країни. А авіаційні маршрути дають нам можливість відкривати для себе нові куточки світу.
Казахстан став великою державою не тільки по території. Сьогодні нас вже більше 18 мільйонів чоловік. Недалеко кордон – 20 мільйонів чоловік.
Ми увійшли в число 50 розвинених країн світу. Розроблено програму розвитку до 2050 року. Мета – увійти в число 30 найбільш розвинених країн.
Ми зуміли на руїнах СРСР побудувати успішне казахстанське державу з сучасною ринковою економікою, створити світ і стабільність усередині багатоетнічного і багатоконфесійного Казахстану. Вперше в нашій багатовіковій історії забезпечили міжнародно-правове визнання Республіки Казахстан. Поставили Казахстан на карту світу, де його не було як держави. У нас є свій прапор, гімн, герб.
У найскладніший період 90-х років ми почали підготовку фахівців за програмою «Болашак», щоб дати молоді гідну освіту, можливість вивчити світову практику і принести користь країні.
У світі була криза, а ми створювали в Астані університет світового рівня, будували інтелектуальні школи. Виросли в роки незалежності молоді люди, впевнений, цінують турботу країни про них. Вони пташенята гнізда незалежного Казахстану, які, вірю, будуть берегти і зміцнювати нашу країну, віддадуть свої знання, сили справі процвітання Вітчизни.
Вперше в історії країни ми побудували свою столицю. Астана – це відчутне уособлення всіх наших досягнень і перемог.
Все це ми зробили разом, дорогі мої казахстанці.
Всі ці роки ви підтримували мене на всіх виборах, підтримували мої ініціативи. Я був удостоєний великої честі служити моєму великому народу, рідній країні. Величезне спасибі вам – моєму народові і низький уклін. Завдяки такій підтримці я працював не шкодуючи сил, енергії і здоров’я, часу, щоб виправдати цю довіру.
Як вам відомо, нашими законами я наділений статусом Першого Президента – Єлбаси (Лідер нації). Залишаюся головою Ради Безпеки, який наділений серйозними повноваженнями. Залишаюся головою партії «Нұр Отан», членом Конституційної Ради. Тобто залишаюся з вами. Турботи країни і народу залишаються моїми турботами.
Як засновник незалежного казахстанського держави бачу свою майбутню задачу в забезпеченні приходу до влади нового покоління керівників, які продовжать проводяться в країні перетворення.
Питання наступності влади в Казахстані вирішене конституційно. У разі дострокового припинення повноважень чинного Президента його повноваження переходять до голови Сенату до закінчення виборного терміну. Потім відбудуться вибори нового Президента.
Головою Сенату Парламенту в даний час є Касим-Жомарт Кемелули Токаєв. Ви його добре знаєте. Він випускник МДІМВ, доктор наук. Вільно володіє англійською та китайською мовами. Пройшов великий шлях на керівних посадах республіки. Був міністром закордонних справ в роки становлення зовнішньої політики країни, працював віце-прем’єр-міністром і прем’єр-міністром країни, головою Сенату. Знає країну, її економіку та політику. Висувався і працював заступником Генерального секретаря ООН. Це було великим визнанням його заслуг як дипломата і знаком довіри до Казахстану.
Поруч зі мною він працює з перших днів незалежності Казахстану. Я добре його знаю. Він людина чесна, відповідальна і обов’язковий. Підтримує цілком проведену політику всередині країни і зовні. Всі програми розроблялися і приймалися за його участю.
Я вірю, що Токаєв саме та людина, кому ми можемо довірити управління Казахстаном.
Дорогі співвітчизники!
Ми бачимо, що світ змінюється, не стоїть на місці. З’являються не тільки нові можливості, але й нові глобальні технологічні та демографічні виклики, нестабільність світового порядку. Кожному поколінню доводиться вирішувати свої завдання. Я і моє покоління зробили для країни все, що змогли. Результати вам відомі. Світ змінюється, і приходять нові покоління. Процес природний. Вони будуть вирішувати проблеми свого часу. Нехай спробують зробити країну ще краще.
Разом зі світом змінюватися повинні і ми. Звертаюся до молодого покоління казахстанців – бережіть незалежний Казахстан – нашу спільну Батьківщину, Мәңгілік їв – це наш народ, земля наших великих предків. У нас одна Батьківщина, одна земля.
Бережіть дружбу і єдність нашого народу, наше взаємна довіра і повага до культури і традицій кожного громадянина країни.
Тільки так ми будемо сильні, переможемо всі виклики.
Тільки так ми будемо процвітати.
Шановні казахстанці! Мої співвітчизники!
Сьогодні я звертаюся до кожного з вас.
Перед країною стоять масштабні завдання. І я впевнений в нашому успіху.
Яким я бачу Казахстан майбутнього?
Я твердо впевнений, що казахстанці майбутнього – це суспільство освічених, вільних людей, які говорять на трьох мовах.
Вони – громадяни світу. Вони подорожують. Вони відкриті новим знанням. Вони працьовиті. Вони – патріоти своєї країни.
Я переконаний, що Казахстан майбутнього – це Товариство Загального праці. Це -держава з сильною економікою, де все робиться для людини. Де кращу освіту, краще охорону здоров’я. Де панують мир і спокій. Де громадяни є вільні і рівні, а влада справедлива. Там верховенство закону.
Я вірю в те, що ми рухаємося правильним курсом, і ніщо не зможе збити нас з вірного шляху.
Якщо ми будемо сильні, з нами будуть рахуватися.
Якщо ми будемо сподіватися на диво або покладатися на інших, ми розгубимо досягнуте.
Шановні казахстанці!
Вважаю, що настав момент для підписання відповідного Указу.