Сьогодні я приймаю важливе рішення для нашої країни.
Соціально-економічна ситуація в попередні роки була стабільною.
Це – безумовно, позитивний момент.
Однак цього недостатньо для теперішнього часу.
Ініційовані мною Третя модернізація і «План нації – 100 конкретних кроків» були спрямовані на прискорене проведення структурних реформ.
Повна реалізація П’яти інституційних реформ повинна була привести до кардинального збільшення частки малого та середнього бізнесу і зниження участі держави в економіці, «розчищення» банків, підвищенню довіри до судів і правоохоронній системі.
У багатьох секторах економіки, незважаючи на прийняття безлічі законів, рішень Уряду, позитивні зміни так і не відбулися.
Зростання ВВП в основному забезпечується за рахунок сировинних ресурсів.
Уряду спільно з Національним банком так і не вдалося в повній мірі створити реальні стимули і інструменти для якісного зростання економіки.
Аналіз реалізації держпрограм показав, що вони виконуються, але конкретні результати з багатьох важливих напрямках відсутні.
Створюється недостатня кількість продуктивних робочих місць, особливо на селі. Малий і середній бізнес так і не перетворився на драйвер зростання, його розвиток не стало основним завданням акимів і міністрів.
Я неодноразово доручав, щоб доходи і якість життя населення стали основними пріоритетами роботи кожного члена Уряду і акима.
Два роки тому ми провели конституційну реформу, і Уряд разом з Акімов отримало всі необхідні повноваження і незалежність, щоб вирішувати соціально-економічні питання і нести відповідальність за це.
Вжито всіх необхідних державні програми, в тому числі, індустріальна, соціальна, а також розвитку інфраструктури, охорони здоров’я та освіти. Виділено необхідні ресурси для їх здійснення.
Разом з тим, системна робота так і не була збудована. Реальні доходи населення не збільшуються. Зростає частка витрат на продукти харчування в бюджеті сімей.
В результаті формального підходу виконавчих органів частина соціально-вразливих верств населення не охоплена адресною соціальною допомогою.
Все це ускладнюється невмінням членів Уряду, міністрів, акимів, працювати з населенням, вислуховувати проблеми людей, роз’яснювати їм проведену роботу і політику.
У цих умовах я, як Президент і Гарант Конституції, враховуючи інтереси нашого народу, приймаю наступне рішення.
Вважаю, що Уряд повинен піти у відставку.
Нове керівництво Уряду має виробити дієві кроки, спрямовані на підвищення рівня життя, стимулювання економіки, реалізацію стратегічних завдань.
На найближчому з’їзді партії «Нұр Отан» я запропоную ряд заходів щодо посилення соціальної підтримки і підвищення якості життя людей.
На ці цілі будуть виділені значні кошти з бюджету та Національного фонду підтримки.
Вони будуть спрямовані на вирішення наступних завдань:
– посилення соціальної підтримки малозабезпечених громадян;
– розширення можливостей для покращення житлових умов соціально-вразливих верств населення;
– серйозна зміна політики розвитку регіонів.
На реалізацію цих завдань має бути спрямована робота Уряду і акимів всіх рівнів.
Засоби, які є у Уряду і на місцях, витрачаються не за призначенням. За всім цим буде встановлено контроль. Грунтовна розмова на цю тему відбудеться на з’їзді партії «Нұр Отан».