Азія — колись синонім духовного спокою та природної гармонії — сьогодні стикається з одним із найбільших викликів сучасного туризму: масовим перенасиченням популярних напрямків. Міста, пляжі та святині переповнені туристами настільки, що місцеві мешканці дедалі частіше говорять про втрату балансу між економічними вигодами та якістю життя.
Коли свята земля перетворюється на фотозону
Вулиці історичних міст, які ще кілька років тому зберігали тишу й атмосферу минулих епох, сьогодні переповнені туристами з телефонами.
“Балі, безумовно, один із таких прикладів“, — каже експерт із туристичних тенденцій Гаррі Бауерман з Куала-Лумпура. “Додайте сюди Киото та Пхукет — і ви отримаєте три символи того, як туризм може стати власною пасткою.”
Американка Шеннон Кларк, яка нещодавно відвідала Японію, описує Киото як “найбільш переповнене місце, яке вона будь-коли бачила”. Щоб уникнути натовпів у храмі Фушімі Інарі, вона вставала о п’ятій ранку. “Коли ми поверталися, дороги вже були заповнені автобусами з туристами. Люди у кімоно позували для Instagram у кожному кутку,” — згадує вона.
Післяпандемічний вибух подорожей
Аналітики пояснюють ситуацію просто: після пандемії попит на подорожі вибухнув, авіаквитки подешевшали, а середній клас у Китаї та Індії став масово відкривати світ. За даними Тихоокеанської туристичної асоціації, за першу половину 2025 року кількість мандрівок в Азії зросла на 20%, а В’єтнам зафіксував приріст міжнародних прибуттів на 21%.
“Щойно якесь місце отримує статус ЮНЕСКО — туди ринуть усі,” — каже Бауерман. Саме так сталося із бухтою Ха Лонг та стародавнім містом Хой Ан, які тепер страждають від перенавантаження.
Острови під натиском туристів
Навіть попри зниження кількості іноземних відвідувачів на 6%, Пхукет залишається переповненим. Місцева влада бореться з пробками, нестачею води та горами відходів.
“Ми чекали понад годину, щоб дістатися до пляжу Мая-Бей, — розповідає американка Габі Хіменес. — На воді було більше сотні човнів. Пляж просто не витримував людей.”
Експертка Нікі Скотт з Backpacker Network попереджає: “Надмірний туризм знищує природу, виснажує ресурси та спотворює місцеву культуру. Найбільше страждають острови — Балі, Пхукет, Борнео.”
Боракай і Мая-Бей: уроки з виживання
Філіппіни вже пережили кризу у 2018 році — Боракай закрили на пів року, щоб відновити екосистему. Результат: чистіша вода, менше сміття та повернення дикої природи. Тайланд діє схоже — бухта Мая-Бей щороку закривається для “екологічного перепочинку”.
Киото: між духовністю та виснаженням
Минулого року Киото прийняло понад 56 мільйонів туристів — у 40 разів більше, ніж його населення.
90% місцевих, опитаних Yomiuri Shimbun, скаржаться на натовпи та грубу поведінку відвідувачів. “Киото — це не тематичний парк, а священне місто,” — нагадують жителі. Влада вже запровадила штрафи для туристів, які порушують правила в районі Гіон.
Тонка межа між економікою та природою
“Уряди вбачають у туризмі рушій економічного розвитку, — каже Бауерман. — Але ніхто не хоче виглядати країною, яка “проганяє” туристів — це погано для іміджу.”
Експерти вважають, що рішення полягає не у заборонах, а в розумному управлінні потоками.
Подорожуйте в міжсезоння, обирайте менш відомі регіони та підтримуйте місцевих гідів і бізнес, а не масові тури з соціальних мереж.