Казкові острови Французької Полінезії стануть менш доступними після того, як влада регіону офіційно оголосить про нові правила в’їзду іноземних туристів.
У рамках п’ятирічної стратегічної місії Fari’ira’a Manihini 2027 (FM27) уряд Французької Полінезії має намір встановити річний ліміт на тих, хто в’їжджає, зрівнявши туристів і місцевих жителів. В результаті має вийти «рівновагу», за якої на одного місцевого припадає не більше одного приїжджого. Це близько 280 тисяч на рік.
Південна частина Тихого океану включає такі популярні напрямки, як Бора-Бора, Мо’Ореа і Таїті. Столиця країни, Папеете, знаходиться на Таїті.
Незрозумілим залишається питання, чи новий ліміт на відвідування поширюватиметься на громадян Франції.
Французька Полінезія є територією Франції, і тому будь-яка людина з французьким паспортом, включаючи тих, хто мешкає в Гваделупі, Гайані тощо, за законом не вважається іноземцем.
У документі FM27 визнається, що туризм є важливим джерелом зайнятості та доходів для мешканців. Однак обмеження відвідуваності та інші зміни призведуть до відтоку міжнародних туристів.
Відповідно до цього плану уряд прагне «різноманітнити географію гостей, уможливити збереження економічного зростання без шкоди для довкілля та якості життя населення». При цьому влада хоче заохочувати мандрівників з різних куточків світу.
Експерти відзначають дивність обмеження кількості тих, хто в’їжджає, адже надмірний туризм на островах не є проблемою.
За даними Світового банку, у 2019 році Французька Полінезія ухвалила близько 300 000 іноземців, що є найвищим показником за всю історію. Тобто заявлений план у 280 000 ненабагато вище за цей максимум Напевно на рішення влади вплинули інші подібні моделі по всьому світу.
Центральноазіатське королівство Бутан часто наводять приклад того, що може статися, коли туризм ретельно і вдумливо контролюється урядом. Нині в країні стягується «туристичний податок» у розмірі 200 доларів з особи, яка утримує від поїздок усіх, окрім найвідданіших мандрівників. У свою чергу, гроші від збору використовуються для підтримки місцевих спільнот шляхом надання освіти, охорони здоров’я та багато іншого.
Тим часом багатьом популярним напрямкам по всій Європі в останні роки довелося запровадити суворіші заходи для боротьби з потоком туристів.
Італійська Венеція найбільше постраждала від надмірного туризму. Мерія Венеції змушена була запровадити такі заходи, як податок для одноденних туристів, щоб компенсувати відсутність доходів від проживання в готелях, а також жорстко обмежила здачу квартир та інших об’єктів нерухомості, виставлених на сервісах типу Airbnb. Мета одна – зупинити потік мандрівників.