Уряд прем’єр-міністра Олександра Де Кроо «не захотів підливати олії у вогонь», і офіційне прохання Києва було проігноровано, повідомляє газета De Standaard.
Газета повідомляє, що український уряд кілька тижнів тому звернувся до уряду Бельгії з офіційним проханням надіслати 5000 людей, каски, бронежилети, зброю та боєприпаси.
Прем’єр-міністр Олександр Де Кроо заявив Radio 1, що кабінет вирішив консенсусом не відповідати на запит. “Ми хочемо діяти якнайбільше разом з іншими європейськими країнами”, – цитує главу уряду “De Standaard” в ефірі радіо.
Джерела у газетах повідомляють, що бельгійський кабінет обговорив це питання на засіданні 31 січня. Головний аргумент проти допомоги Україні полягав у тому, що уряд постійно сподівався, що конфлікт вдасться вирішити дипломатичним шляхом.
У свою чергу глава уряду Нідерландів Марк Рютте заявив у вівторок на прес-конференції, присвяченій останнім подіям на сході, що його уряд не вводитиме війська в Україну, оскільки вона не є членом НАТО. Водночас, Рютте вважає, що путінський рух «не може залишатися без відповіді».
Рютте сказав, що санкції можуть бути запроваджені у разі порушення суверенітету іншої країни. – Проте я назвав би відправку армії вкрай малоймовірною, – сказав прем’єр-міністр.
Визнання Росією повсталих республік є, за словами глави уряду, «неприйнятним фактом» і призведе до запровадження санкцій проти цієї країни. “Це пряме порушення суверенітету та територіальної цілісності України”, – сказав Рютте.
Якщо Москва втрутиться у більшому військовому масштабі, буде запроваджено додаткові санкції, які Росія «сильно відчує».
