УКРАЇНА – ЧУДОВА ЗЕМЛЯ, НА ЯКІЙ ЖИВУТЬ ЧУДОВІ ЛЮДИ, ЯКИМ МИ ВІД УСЬОГО СЕРЦЯ ЗИЧИМО МИРА, ДОБРА ТА ПРОЦВІТАННЯ
Надзвичайний та Повноважний Посол Азербайджану в Україні, Азер Худаяр оглу Худієв, розповідає про початок історії дипломатичних відносин між Києвом та Баку, про спільні виклики та про спільні небезпеки, які стоять перед нашими державами.
Розкажіть, будь ласка, із чого власне почалося двостороннє співробітництво між Україною та Азербайджаном? Безумовно, були відносини у часи СРСР, але їх важко назвати двосторонніми…
– Відносини між нашими країнами розпочалися значно раніше, аніж за часів СРСР. Їхнє коріння сягає часів Київської Русі, коли існував Великий Шовковий Шлях, що з’єднував Європу та Азію. Наша країна – Азербайджан була частиною Шовкового Шляху й досі є мостом між Європою та Азією, між Чорноморським та Каспійським басейном. Ось чому торгівельні відносини існували ще в ті далекі часи – хіба що державні утворення на наших землях мали інші імена. Були Київська Русь, Каганат, Азербайджанське Ханство, але народи знали про існування один одного. Принаймні, географічно. На офіційному рівні відносини між нашимикраїнами почали складатися у радянський період, коли ми перебували у складі однієї великої імперії. Це були, передусім, економічні відносини. Також, у Радянському Союзі існувала своєрідна програма мультикультурализму – всі народи були повинні дружити. У межах цієї програми відбувалося багато корисного, був інтенсивний культурний обмін і, скажімо, співак та композитор Муслім Магомаєв, син великого азербайджанського народу, здобув популярність та шану в Україні. Після розпаду СРСР наші відносини із Україною вивів на новий рівень наш загальнонаціональний лідер Гейдар Алієв. У той час у нас були проблеми – ми зіштовхнулись із втратою територіальної цілісності держави. Сусідня Вірменія в результаті 2-річної війни окупувала частину нашої території. Значну частину – майже 20%. Дотепер цей конфлікт не вирішено мирними засобами. В ОБСЄ цей конфлікт називають замороженим, але ми не можемо погодитися із подібним визначенням – адже щодня з нашого боку гинуть офіцери та солдати. Ми зіткнулися із цим конфліктом тоді, коли в нас була непроста економічна ситуація, внаслідок цього конфлікту у нас в країні є понад 1.000.000 біженців. Саме у той непростий час наш лідер Гейдар Алієв очолив Азербайджан і разом з президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою заклали міцний фундамент нашого двостороннього співробітництва й дали поштовх до розвитку наших двосторонніх відносин в економічній площині. Чому Гейдар Алієв так тепло ставився до України та заповідав наступним поколінням азербайджанських політиків та урядовців підтримувати добрі відносини з Україною? Тому що, коли ми зіткнулися із цим конфліктом із Вірменією, у нас майже не було власної армії й саме Україна допомогла нам із розбудовою власних збройних сил. Тому жоден із азербайджанських керівників ніколи не буде ставитися негативно чи висловлювати негативне ставлення до України. Маю, також, наголосити ще й на тому, що багато наших урядовців здобували освіту в Україні. Наш теперішній міністр закінчив свого часу Київський інститут міжнародних відносин. Я навчався у Дипломатичній академії України й тому, можу зазначити, що відносини між нашими країнами є дуже міцними та мають довгу історію. Україна – для азербайджанців не лише назва на географічній карті.
Які напрями Ви визначили б як пріорітетні у відносинах наших двох країнах?
– Для наших країн звичаєвим є дуже серйозний політичний діалог на рівні президентів та потужна дипломатична співпраця. Ми досягли повного взаєморозуміння із усіма гілками влади в Україні. Ми не маємо та не мали жодних міждержавних проблем, натомість ми маємо рівень стратегічного партнерства. Якщо є політичний діалог, то, неодмінно, буде й економічний. Ми завжди мали гарні показники нашої економічної співпраці. До 2013 року товарообіг між нашими країнами складав один міліард чотириста мілліонів доларів, був певний спад у 2015-2016 роках до 334 мілліонів доларів. У 2016 – 2017 роках нам вдалося підняти його до 878 мілліонів. Ми збільшили обсяги нашого експорту до України – здебільшого за рахунок нафтопродуктів. Після візиту пана Порошенка у 2016 році було досягнуто важливих домовленостей, у тому числі і домовленостей про постачання азербайджанської нафти марки AzerLight, що є однією з найкращих в світі. Ми постачаємо її переважно на Кременчуцький нафтопереробний завод. Також, поставляємо й іншій нафтопродукти, у яких має потребу наша братська країна. Азербайджанська компанія «Сокар» є одним з найбільших інвесторів в Україні. Ця компанія вже вклала в українську економіку понад 300 мілліонів доларів й ми плануємо збільшити кількість азербайджанських інвесторів в Україні. Хотів би скористатися нагодою та висловити подяку першому віце-прем’єр-міністру України Степану Івановичу Кубіву, який завжди надавав й продовжує надавати нам усе можливе сприяння і який є великим другом Азербайджану. Також, не можу не сказати про те, що вище керівництво Азербайджану зобов’язало нас відкрити в Україні Торгівельний Дім Азербайджану. Ми вже відкрили подібні заклади в Білорусі, Латвії, Китаї й вони дуже ефективно працюють. Торгівельний Дім Азербайджану є дуже потужною бізнес-платформою, на якій укладаються торгівельні угоди із придбання усього, що виробляється в Азербайджані, включаючи нафтопродукти. Там здійснюється юридичний супровід торгівельних угод та буде проводиться аналіз ринку. Можу сказати, що відкриття цього торгівельного дому дасть дуже добрий поштовх для розвитку наших торгівельних відносин. Нашими економічними пріоритетами є торгівля, транспорт, енергетика та туризм, звісно ж. Азербайджан, наразі, досить потужно розвиває свій туристичний потенціал, вважаю, що потік туристів з України до Азербайджану та з Азербайджану до України цьогоріч збільшився.
Ваша країна дуже ефективно займається розвитком Шовкового Шляху. Як швидко він запрацює у повному обсязі?
– Сподіваюсь, що у 2019. Ми виконали все, що для цього було потрібно з нашого боку. У 2017 році у Києві проводилося ювілейне засідання ГУАМ на рівні голів урядів для того, аби реанімувати це міждержавне об’єднання. Це засідання відбулося вперше за 20 років. На мою, думку наступне засідання варто проводити на рівні голів держав.
ГУАМ був державним об’єднанням, яке мало б врівноважувати геополітичний вплив РФ на пострадянському просторі. Наскільки, взагалі, можливо реанімувати це об’єднання?
– Геополітичні ризики, яких так багато у нашому регіоні, підводять нас до створення міждержавного об’єднання, і головною метою подібного об’єднання мало б стати своєчасне виявлення подібних ризиків. Подібні ризики не повинні нашкодити регіональній системі безпеки. Це – та ситуація, про яку кажуть: «Один у полі – не воїн». Коли об’єднується декілька країн, то разом їм значно простіше реагувати на будь-які виклики. Тому 20 років тому і було створено ГУАМ. Тоді єдиним учасником, який не мав збройного конфлікту на своїй території, була Україна. Але, на наш превеликий жаль, й Україна має подібне лихо. Ми, весь, азербайджанський народ, політичне керівництво нашої держави сподіваємось на те, що ваш конфлікт не триватиме 25 років, як наш. Вам допомагає усе світове співтовариство, з рештою. Втім, мушу зазначити, що, якби світова спільнота своєчасно засудила агресію проти нас у Карабасі, то – я впевнений у цьому – не було б ніяких інших конфліктів та сепаратистських рухів на пострадянському просторі. Сепаратизм має бути засудженим вчасно – саме тому у 2014 році на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, Азербайджан підтримав територіальну цілісність України. До речі, маю зазначити, що так чи інакше, але усі країни-члени ГУАМ інтегрувалися з Європою. По-різному, але інтегрувалися. І це можна вважати нашим спільним досягненням.
Чи є інтерес до України та до української культури у Вашій країні?
– Звісно ж, є. Скажу Вам дуже стисло та конкретно. Якби не було великого зацікавлення українською культурою на академічному рівні, то в Україні не навчалося б близько 12 тисяч. азербайджанських студентів. Це свідчить про те, що ми довіряємо Вашій освітній системі. Довіряємо Вашій культурі. Також, у нас в Азербайджані вивчають українську мову у Слов’янському університеті, у нас багато кафедр української мови, у нас робиться багато перекладів українських художніх творів на азербайджанську мову. Дуже часто відбуваються візити наукових установ з метою поглиблення та поширення нашої співпраці.В цьому році, Україну відвідала директор Центру державних перекладів пані Фах Масуд, людина дуже відома у Азербайджані. Вона дуже цікавиться сучасною українською літературою. Українці та азербайджанці не є близькими географічно, але наші народи єднає духовна подібність.
Чи багато Ви подорожуєте Україною?
– Звісно. Ми знаємо, що Україна має великий потенціал, але, лише перебуваючи в регіонах, можна зрозуміти, наскільки потужною є Ваша країна. Україна стрімко йде вперед. Вона вже не є сировинною базою. Україна розвиває високотехнологічні виробництва. Азербайджан готовий вкладати у це гроші й тому ми, представники Посольства, проводимо моніторинг – ми дивимося, який регіон є найбільш перспективним та найбільш безпечним (водночас) для інвестування.
Який регіон України подобається Вам найбільше? Чи є в Україні місце, де б Ви хотіли провести відпустку?
– Без жодної дипломатії, маю сказати Вам: кожен із українських регіонів є особливим. Кожен із регіонів має свої привабливі сторони й тому важко виокремити бодай один з них. Що ж до відпустки, то взимку я побував у Карпатах зі своєю родиною. Влітку ми буваємо в Одесі. Україна – чудова земля, на якій живуть чудові люди, яким ми від усього серця зичимо миру, добра та процвітання.
