Російські туристи неохоче дають чайові, а також відрізняються неохайністю — «розкидають те, що п’ють та їдять, у номері і приносять пісок із пляжу». На це, за заявою президента Асоціації платформи Side Apart Hotels Мехмета Челіктена, поскаржилися турецькі готелі. Найкращими туристами вони, за його словами, назвали німців — проте кількість етнічних німців серед туристів із Німеччини, які приїхали до Туреччини, невелика.
Загалом, за словами пана Челіктена, спостерігається спад практично на всіх ринках. Зменшення російських туристів в Анталії становить 87%, українських – і 99%. Також відмічено спад на 65% у внутрішніх туристів, для яких відпочинок внаслідок інфляції виявляється надто дорогим.
Втім, як скаржаться готельєри, винятково ощадливістю відрізняються всі туристи — і російські, і місцеві «нелегко дають чайові водієві автобуса, який першим має справу з туристом у туристичному секторі, белбоям, які зустрічають туриста біля входу в готель та розміщують його в його номері, адміністратору, покоївці, офіціанту, кухареві та помічнику кухаря, рятувальнику біля басейну і пляжу, та пляжного обслуговуючого персоналу». Це перша причина, через яку, згідно з заявою пана Челіктена, «співробітники готелю не люблять місцевих туристів, а також російських та арабських туристів». На другому місці опинилася горезвісна неохайність.
«Нація, яка найбільше подобається співробітникам готелів у відпочинку – це німецькі туристи. Німецькі туристи користуються номерами дуже чисто. Крім того, вони беруть лише стільки їжі, скільки їдять на вечері «шведський стіл». Етнічні німці часто дають поради своїм дітям, щоб ті звикли давати чайові з раннього віку», – заявляють співробітники турецьких готелів. Немаловажно й те, що чайові від німців ті отримують у євро, оскільки «турецька ліра марна навіть на тлі африканських чи афганських грошей» (цитата).
Друга проблема в тому, що скаржаться співробітники готелів, що «етнічних» європейців серед європейських туристів залишилося мало. До 80% німецьких, бельгійських, голландських британських і французьких туристів, які прибули до Туреччини з Європи, насправді виявляються турецькими емігрантами, а також «арабами, іранцями, афганцями, пакистанцями, бангладешцями», з усіма вищезгаданими недоліками, які з погляду працівника готелю відрізняють їх від «справжніх європейців».