Росія вперше звернулася до Європейського суду з прав людини з міждержавною скаргою на іншу державу – Україну. Москва звинувачує Київ в цілому ряді порушень, які стосуються, зокрема, загибелі мирного населення, незаконному позбавленні волі і жорстоке поводження з людьми, в тому числі на Майдані, в Будинку профспілок в Одесі в 2014 році і в Донбасі.
На думку російської влади, в Україні поширена “практика придушення свободи слова і переслідування інакомислячих”, що проявляється в забороні роботи ряду ЗМІ, переслідування окремих журналістів і політиків. Мова в скарзі також йде про дискримінацію російськомовного населення і російських компаній, нападі на представництва і суміжні території РФ.
Москва також покладає відповідальність на Києва за крах літака авіакомпанії “Малайзійські авіалінії”, який виконував рейс MH17 17 липня 2014 року, в результаті якого загинули 298 осіб: на думку російської сторони, головна причина того, що сталося – незакриття владою України повітряного простору над зоною бойових дій.
“Звернення покликане привернути увагу Європейського Суду і всього світового співтовариства до грубих і систематичних порушень прав людини українською владою, зафіксувати в міжнародно-правовому полі численні факти злочинних діянь, змусити владу України припинити їх вчинення, провести належне розслідування і негайно залучити винних, – йдеться на сайті Генпрокуратури РФ про клопотання про застосування ЄСПЛ забезпечувальних заходів відповідно до правила 39 Регламенту. – Скарга Російської Федерації містить докладний опис процесу неконституційної зміни влади в Україні і просування в українські державні органи націоналістичних сил, що стало основною причиною наступних масових порушень Конвенції та протоколів до неї”.
На початку липня президент РФ Володимир Путін передав право на подання Росії в суді Генпрокуратурі (раніше цим займався Мін’юст).
На думку директора Інституту новітніх держав Олексія Мартинова, нинішня скарга РФ – свого роду “формальний момент” заради збереження “пристойності і прихильності нормам міжнародного права, відповідним зобов’язанням” і висловлює впевненість в тому, що, швидше за все, розгляд позову буде затягнуто.
– Росія – член Ради Європи, один з серйозних його донорів. Україна – теж член Ради Європи. Російське керівництво прихильне подібним нюансам. Це проміжний етап: ніхто не розраховує на швидке і справедливе рішення. Але воно потрібно РФ, щоб далі вже в своєму розумінні вирішувати проблему: в юридичній практиці є певна етапність – ми подавали в суд, ви рішення не прийняли, ми будемо приймати свої заходи. Але, якими методами, говорити передчасно, – вважає експерт, зазначаючи, що в останні роки ЄСПЛ “все частіше став використовуватися як інструмент тиску”. – Крім Мінських домовленостей, іншої формули врегулювання конфлікту а Україні немає, все в глухому куті.
У Києві заявляють, що Москва включила в свою скаргу “всі міфи російської пропаганди”.
“З правової точки зору – їх очікує неминуча поразка», – написав глава Мін’юсту України Денис Малюська в Facebook, відзначаючи, що у РФ буде “додаткова медіаплатформа для промивання мізків і розуму ЗМІ”.
Раніше ЄС знову продовжив санкції проти Росії, введені в 2014 році в зв’язку з приєднанням Криму і бойових зіткнень на сході України. На початку тижня в Батумі відбувся перший саміт “асоційованого тріо” – нового союзу України, Молдавії і Грузії, чия мета – “посилена співпраця” в питаннях євроінтеграції – за участю голови Європейської ради Шарля Мішеля.
У січні Велика палата ЄСПЛ визнала “частково прийнятним” позов України проти Росії по Криму. Київ звинуватив Москву в систематичному порушенні Європейської конвенції про права людини на півострові з 27 лютого 2014 року по 26 серпня 2015 року. Інстанція при цьому зазначила, що Україні вдалося довести, що “російські війська не були сторонніми спостерігачами передбачуваних подій, а брали в них активну участь”.
У листопаді стартують також слухання у справі про події на сході країни, в якому буде розглянута скарга України та Нідерландів щодо MH17.