Головна ПАР Потрібно знати Умови працевлаштування в ПАР для іноземців

Умови працевлаштування в ПАР для іноземців

0

У 2002 році був прийнятий Закон ПАР Про імміграцію № 13 (далі – Закон). Цей закон, що набув чинності 07 квітня 2003 року, зараз є єдиним законом ПАР, який регулює питання щодо в’їзду іноземців та осіб без громадянства в республіку, їх перебування/проживання в ній та їх виїзд з з країни. У 2004 та 2007 роках до згаданого Закону були внесені певні зміни.

Тепер проаналізуємо, який існує порядок в’їзду та перебування іноземців. Іноземець, який/яка не є власником дозволу на постійне проживання в ПАР, може в’їхати в країну якщо його/її паспорт буде дійсним не менше 30 днів після останнього дня перебування в республіці та за наявності дозволу на тимчасове перебування. Такий дозвіл може бути оформлений у вигляді візи для в’їзду в країну чи власне дозволу на тимчасове перебування. Відповідно до Закону існують наступні дозволи: дозвіл відвідувача (visitor’spermit), дозвіл на навчання (studypermit), дозвіл, виданий згідно з міжнародним договором ПАР (treatypermit), діловий дозвіл (businesspermit), дозвіл члена екіпажу (crewpermit), дозвіл на в’їзд з метою лікування (medicaltreatmentpermit), дозвіл родичів (relative’spermit), дозвіл на працевлаштування (workpermit), дозвіл для пенсіонерів (retiredpersonpermit), корпоративний дозвіл (corporatepermit), дозвіл по програмам обміну (exchangepermit), транзитний дозвіл шукача притулку (asylumtransitpermit), дозвіл на перетин кордону та дозвіл на транзит (cross-borderandtransitpermits). Крім того, право на в’їзд в ПАР дає дозвіл на постійне проживання (permanentresidencepermit).

Дозвіл відвідувача (віза на відвідування країни, як правило, з туристичною, приватною, діловою або іншою метою на короткий строк) видається закордонними дипломатичними установами ПАР (далі – ЗДУ ПАР) на строк до 3 місяців з можливим подовженням її строку МВС ще на 3 місяці. Такий дозвіл може бути подовженим МВС на строк до 3 років за умови, якщо іноземець має достатнє матеріальне забезпечення та буде займатися в ПАР академічною працею, добровільною чи благодійною діяльністю, дослідженням або іншою обумовленою діяльністю. Власник дозволу відвідувача не може займатися трудовою діяльністю. Згідно з Законом ЗДУ мають право вимагати від заявників на отримання такого дозволу фінансової або іншої гарантії повернення на батьківщину. Такий дозвіл видається також чоловіку/дружині громадянина або постійного мешканця ПАР.

Також читайте:  Митні питання в країна Південно-Африканської Республіки

Дозвіл на працевлаштування за квотою видається іноземцям відповідної професійної категорії чи класу. Квоти встановлюються щорічно МВС за погодженням з Міністерствами праці і торгівлі та промисловості. Загальний дозвіл на працевлаштування видається усім іншим іноземцям за умови, що працедавець не зміг знайти працевлаштувати громадянина/постійного мешканця ПАР з кваліфікацією або навичками та досвідом, необхідними для виконання тієї чи іншої роботи, а також що працедавець не порушує умови та вимоги трудового законодавства ПАР щодо прийому на роботу, включаючи розмір заробітної плати, пільги, колективні угоди та інші стандарти, що існують для громадян ПАР. Такий дозвіл є найрозповсюдженішим серед іноземців, громадян країн африканського континенту, які тисячами прямують в ПАР у пошуках гарного життя. Імміграційні правила дозволяють іноземцю, який прибув в ПАР з візою/дозволом відвідувача, подати документи до МВС щодо зміни статуса. Для отримання загального дозволу на працевлаштування подається наступний перелік документів: заява-анкета; паспорт; підтвердження оплати адміністративного збору (169 дол. США); депозит у розмірі вартості авіаквитка до країни постійного проживання; трудовий договір; довідка від дипломованого бухгалтера про опис вакантної посади; її наявність та намір бути зайнятою іноземцем; підтвердження наявності у кандидата на працевлаштування навичок, кваліфікації та досвіду, я також заява працедавця щодо відповідності якостей кандидата для зайняття вакантної посади (подаються нотаріально засвідчені копії дипломів/сертифікатів про освіту, документи з місць попереднього працевлаштування); підтвердження того, що з усіма кандидатами на посаду були проведені інтерв’ю; лист від працедавця на підтвердження того, що він зробив усе можливе для працевлаштування громадянина/постійного мешканця ПАР; підтвердження розміщення оголошення у місцеву газету щодо наявності вакантної посади у нього на підприємстві; лист-погодження від Міністерства праці. Такі дозволи видаються ЗДУ ПАР або МВС на строк до 3 років.

Інший тип дозволу на працевлаштування може бути виданий іноземцю, який володіє видатними навичками чи кваліфікацією. В імміграційному законодавстві ПАР існує також дозвіл на працевлаштування, що видається іноземцю, який працевлаштований закордоном у підприємстві, що має свій філіал в ПАР, та за рішенням керівництва підприємства має бути направлений на роботу в цей філіал на строк не більше двох років.

Також читайте:  Корисні номери телефонів в ПАР (поліція, довідкова служба, служба порятунку тощо)

Корпоративний дозвіл є також особливим типом дозволу на в’їзд в ПАР. Він видається заявнику – корпоративному підприємству для надання йому дозволу на найм іноземців для роботи в цьому корпоративному підприємстві. МВС після консультацій з Міністерствами праці і торгівлі та промисловості встановлює максимальну кількість іноземців, які можуть бути працевлаштованими корпоративним підприємством на підставі цього дозволу.

Дозвіл по програмам обміну видається іноземцям, які в’їжджають до країни згідно програм культурного, економічного чи соціального обміну, що організовуються державною або навчальної установою ПАР у співробітництві з державною або навчальної установою іноземної держави; або іноземцям, не старшим 25 років, які отримали пропозицію щодо працевлаштування строком до 1 року.

Відповідно до Закону дозвіл на постійне проживання буває двох видів: прямий та дозвіл на постійне проживання, що надається за інших підстав. Прямий дозвіл на постійне проживання оформляється іноземцям, які: а) мали дозвіл на працевлаштування як мінімум 5 років, включно з корпоративним дозволом; б) були одружені з громадянином/постійним мешканцем ПАР як мінімум 5 років (за умови, що такий дозвіл буде вважатися недійсним, якщо протягом двох років після його видачі шлюб буде розірваним); в) є дітьми громадянина/постійного мешканця ПАР не старше 21 року (за умови, що такий дозвіл буде вважатися недійсним, якщо протягом двох років після досягнення такою особою 21 року вона не подасть заяву про підтвердження такого дозволу); г) дитиною громадянина ПАР.

Дозвіл на постійне проживання, що надається за інших підстав, оформляється іноземцям з гарною репутацією, які:

А) отримали пропозицію щодо постійного працевлаштування (за умови, що така вакантна посада існує, подавалось оголошення щодо її наявності та не було придатного кандидата на її зайняття серед громадян/постійних мешканців ПАР, а також якщо заява на отримання такого дозволу не перевищує встановлений ліміт подачі заяв у даному секторі промисловості, торгівлі чи комерції; він може бути виданим також іншому із подружжя заявника та дітям до 21 року);

Б) володіють видатними навичками чи кваліфікацією;

В) мають намір заснувати чи заснували підприємство в ПАР та інвестують в нього капітал встановленого розміру (зараз такий розмір становить мінімум 2.5 мільйона рандів – орієнтовно 345 тисяч дол. США). Причому таке інвестування має відповідати наступним критеріям. Особа має надати: а) підтвердження досвіду та навичок зайняття підприємницькою діяльністю; б) підтвердження того, що підприємницька діяльність буде здійснюватись у тому регіоні країни, де є потреба у такій діяльності; в) підтвердження того, що як мінімум 5 громадян/постійних мешканців ПАР буде працевлаштовано у підприємстві; г) підтвердження того, що підприємницька діяльність буде здійснюватись у таких секторах економіки, як інформаційні та комунікаційні технології, виробництво одягу та текстильних виробів, виробництво хімікатів та біотехнології, сільське господарство, виробництво та обробка металів та мінералів; автомобільна сфера та транспорт, туризм, ремесло; д) підтвердження експортного потенціалу підприємства; е) підтвердження, що підприємство буде використовувати технології, які не були дуже розповсюджені в ПАР;

Також читайте:  Рекомендації щодо правил поведінки в ПАР

Е) вважаються фінансовонезалежними, тобто надали свідоцтво, видане дипломованим бухгалтером про те, що вони мають активи мінімум у 20 мільйонів рандів ПАР – орієнтовно 2.76 мільйона дол. США, та сплатили МВС 100 тисяч рандів ПАР у якості збору за оформлення дозволу на постійне проживання.

Є) є родичами громадянина/постійного мешканця ПАР.

Окремий розділ Закону визначає усі види кримінальних злочинів чи адміністративних порушень, що стосуються імміграційних процедур, та встановлює міру покарання щодо осіб які порушують такі процедури. Так, будь-яка особа, яка в’їжджає, перебуває чи виїжджає з ПАР з порушенням положень Закону, підлягає ув’язненню строком до 3 місяців чи сплаті штрафу. За невиїзд з країни у встановлений термін іноземець карається штрафом або ув’язненням строком до дев’яти місяців. Будь-яка особа, яка свідомо допомагає іноземцю незаконно в’їхати, перебувати чи виїхати з країни, карається штрафом або ув’язненням строком до одного року. За свідоме працевлаштування нелегального мігранта Законом передбачено покарання у вигляді штрафу або ув’язнення строком до одного року. Будь-яка посадова особа МВС за порушення норм, встановлених Законом, карається ув’язненням строком до трьох років або штрафом.

Серед адміністративних порушень хочеться виділити призначення адміністративного штрафу іноземцям, які виїжджають з країни після спливу візи чи дозволу на тимчасове перебування. Такий штраф призначається у розмірі до 3000 рандів (орієнтовно 414 дол. США).