Невелике французьке місто Ні-Ле-Мін, 1923 рік. Адольфа Леруа, якому на той момент було 19 років, одружується на милій дівчині Розі Мерлен. Юнак не був аби ким, набравшись підприємницького досвіду в сімейному бізнесі, Адольф в містечку Ні-Ле-Мін зайнявся торгівлею військовими надлишками, залишеними сухопутними військами США після Першої світової війни. Сім’я Троянди Мерлен складалася з торговців, та й сама вона знала толк у веденні справ, тому стала Адольфу не тільки хорошою дружиною, а й помічницею в розвитку їх магазинчика Au Stock Americain. Подружжя незабаром зрозуміли, що до продажу військового майна потрібно додати будівельну фурнітуру і навіть меблі, причому закуповувати її вони вирішили безпосередньо у виробників, отримуючи хороші знижки.
Бізнес-стратегія сім’ї Леруа-Мерлен виявилася успішною, обсяги продажу зросли настільки, що в другій половині 1920 року подружжя вирішили перейти до власного виробництва. Хорошим аргументом «за» було те, що населення Ні-Ле-Мін переважно складалося з представників робітничого класу. Вони найняли 5 чоловік, які стали робити збірні споруди, починаючи з гаражів і закінчуючи шале. До кінця 1930-х на виробництві працювало більше 50 осіб.
Адольф Леруа і Роза Мерлен
У роки Другої світової війни і окупації Франції весь асортимент магазину і транспорт подружжя Леруа-Мерлен конфіскували фашисти для потреб своєї армії. Але це не відбило у них смак до підприємництва, дочекавшись закінчення війни, Адольф і Роза зайнялися тим, що одного разу вже принесло їм стан – стали активно торгувати залишками майна французької, американської та британської армій, тільки на цей раз обсяг надлишків був набагато більше. Звичайно ж, для цього у них була хороша база у вигляді особистих зв’язків серед командування цих армій на місцях, і вони підписали один за іншим кілька великих контрактів.
На початок 1950-х бізнес подружжя процвітав, вони займалися торгівлею будівельними матеріалами і збірними будівлями, надавали столярні, будівельні та інші послуги. Задоволений станом справ Адольф відійшов від справ, передавши управління бізнесом своїм синам Бернарду і Леонелю. Вони ж вирішили, що хочуть більше і стали розширювати компанію, відкривши першу філію в прибережному Па-де-Кале, а другий в Пікардії. Крім того, брати змінили форму власності компанії і провели ребрендинг, вона стала ТОВ L’enchanteur Leroy Merlin, в 1960 році назва була скорочена до Leroy Merlin SA.
Магазин будівельних матеріалів, що належить подружжю Леруа-Мерлен
Leroy Merlin придбала занедбаний вугільний склад в середині 1960-х і переобладнала його в перший у Франції магазин самообслуговування. Там же розмістилася штаб-квартира компанії. Філософія Do It Yourself (DIY, зроби сам) несподіваним чином здобула прихильність покупців, їм сподобалося самим брати з полиць те, що сподобалося, а не чекати, поки їх обслужить продавець. Так Leroy Merlin відкривала магазини по всій країні і нарощувала асортимент, який на 1971 році досяг 8 тис. Позицій.
Реклама магазину
Звичайно ж, цей приклад наслідували інші учасники ринку торгівлі Франції. Основний конкурент Leroy Merlin компанія Castorama особливо активно розвивала свою мережу гіпермаркетів в форматі DIY. Зростання популярності великих торгових центрів за межами міста спонукав братів Леруа укласти угоду з працювала на продовольчому ринку групою компаній GRO про спільний розвиток заміських торгових майданчиків.
Колаборація тривала 4 роки, за цей час мережа Leroy Merlin збільшилася до 33 магазинів, а асортимент до 45 тис. Найменувань товарів.
В кінці 1970-х компанія братів Леруа вперше зіткнулася зі значними фінансовими труднощами, тоді засновник Auchan Жерар Мюлье запропонував їм купити частку в Leroy Merlin. Угода відбулася тільки після смерті Адольфа Леруа – в 1979 році Auchan став власником 50% Leroy Merlin.
Жерар Мюлье
У 1981 році в результаті нещасного випадку помер Бернард Леруа, і Леонель продав другу половину сімейної компанії Жерару Мюлье. Той відразу змінив профіль Leroy Merlin, яка з того моменту стала займатися дрібнороздрібної торгівлею господарчими товарами. Протягом 1980-х років нове керівництво зосередилося на DIY і товари для оформлення будинку, відмовилося від продажу меблів, надання столярних та будівельних послуг, торгівлі збірними будівлями, попит на які впав на тлі зростання вартості землі і стиснення ринку.
Відомий всім логотип – зелений трикутник і стилізоване назва компанії по його двом сторонам – з’явився до кінця 1980-х. Він символізував те, що Leroy Merlin це в першу чергу рідний дім, вічне прагнення вгору (дах будинку як стрілка-покажчик вгору), що товари в магазинах мережі екологічно чисті, і це все заради збереження здоров’я покупців.
Leroy Merlin розпочала міжнародну експансію на початок 1990-х: у 1989 році компанія відкрила перший магазин в Іспанії, в 1994-му придбала володіла 4 магазинами бельгійську мережу Bricoman. У 1996-му вона вже працювала в Польщі і Італії, а в 1998-му – в Бразилії. До кінця десятиліття в Іспанії працювало 22 магазини Leroy Merlin, компанія була лідером на цьому ринку.
Leroy Merlin змогла пристосуватися до тенденції того часу на ринку – основною категорією покупців в магазинах формату DIY були жінки – і розширила асортимент товарів для дому. Більш того, вона стала першою мережею в своєму сегменті, яка запропонувала клієнтам послугу збірки і доставки покупок додому.
Топ-менеджери Leroy Merlin разом з керівництвом італійської мережі магазинів La Rinascente заснували в 1998 році компанію Italian Society Bricolage, яка придбала 30 магазинів мережі Bricocenter, найбільші з них були перейменовані в Leroy Merlin.
Через рік в магазинах мережі з’явилися відділи декоративних та оздоблювальних матеріалів, а потім була перезапущено мережу Bricoman в форматі будівельного магазина-дискаунтера.
У 2001 році відкрився перший гіпермаркет Leroy Merlin в Південній Африці. Через 3 роки компанія вийшла на ринки Росії та Китаю, в 2007 році вона відкрила перший магазин в Грузії.
Магазин Leroy Merlin в Китаї
Після численних поглинань в структуру Leroy Merlin увійшли 17 компаній, які керували 6 мережами, які працювали під різними брендами. У 2007 році в результаті реструктуризації була утворена група компаній Adeo, в яку на рівних правах увійшли активи сім’ї Мюлье, пов’язані з ринку DIY.
До 2009 року ще 24 магазини поповнили мережу Leroy Merlin. Через 3 роки компанія стала працювати на ринку Кіпру і Румунії, а в 2014-му розширила присутність на румунському ринку, викупивши 15 розташованих в країні магазинів австрійської мережі BauMax, терпіла збитки на східноєвропейському ринку.
У 2016 році у компанії було 5 інтернет-магазинів. Перший магазин Leroy Merlin в Нур-Султана відкрився в 2018 році.