ГоловнаЕкономікаКуба стала островом смутку - люди не можуть дозволити собі їжу та...

Куба стала островом смутку – люди не можуть дозволити собі їжу та паливо

Заповнення холодильника в квартирі, яку він здає туристам на AirBnB, є завданням на весь день для Йорді Гонсалеса. Він хоче хоча б бути впевненим, що у гостей буде кока-кола і вода. Купівля бутильованої води – майже непосильне завдання. «Мені доводиться багато ходити та шукати. Води майже ніде немає», – каже він. Аналогічна ситуація із сніданком. Гонсалес купує фрукти на ринку, але дуже дорогі яйця. Сухе молоко продається лише для дітей.

Йорді Гонсалес виріс на Кубі, пережив економічну кризу 1990-х, коли розпався Радянський Союз, близький партнер Гавани. Цей період на Кубі називають “особливим”. Тоді більшість населення голодувало. Гонсалес каже, що тепер усе інакше: «На Кубі відчувається смуток. Ти ніби дихаєш стражданням. Країна втомилася і нудьгує».

Стояти у черзі стало для кубинців повсякденною справою. Деякі з них змушують членів сім’ї шикуватися в чергу за куркою, хлібом чи цигарками. Овочі та фрукти доступні на ринках, але після скасування другої валюти, що конвертується песо, звичайне кубинське песо різко втратило свою цінність.

“Люди більше не можуть платити за їжу”, – каже кубинський економіст Омар Еверлені. Середня зарплата минулого року становила 3528 песо. Кілограм сухого молока тепер коштує 1000 песо, а кілограм свинини – 300 песо.

Крім того, дизельне паливо стає дедалі менш доступним, тому що уряд використовує його для вироблення електроенергії. Декілька електростанцій ледве зводять кінці з кінцями. Інші вже перестали працювати. У сільській місцевості електрику зазвичай відключають уночі, щоб захистити електричну інфраструктуру у літню спеку. Без холодильника або вентилятора при температурі вище 30 градусів за Цельсієм це безперечно може бути нервовим. «Люди погано сплять, погано їдять. Потрібно щось робити», – каже Еверлені.

Туризм, одне з основних джерел доходу Куби, надто повільно відновлюється після кризи, спричиненої пандемією. Через війну в Україні на Кубу також прибуває дуже мало росіян. За словами Еверлені, Кубі ще далеко до рівня туризму 2018 та 2019 років, коли країну відвідало близько 4 млн осіб. The Economist вже давно закликає до більшої гнучкості економіки. За його словами, заходи, що вводяться, занадто нерішучі і повільні.

«Було також важливо трохи відкласти убік ідеологічні питання, — каже Еверлені. Якщо компанія зі Сполучених Штатів хоче інвестувати, Куба має активніше залучати капітал». За словами експерта, інвестиції з-за кордону єдиний шанс для Куби вийти з кризи. Проте чинний президент США Байден поки що майже нічого не зробив для зближення двох країн.

Тиск наростає, де-не-де вже виникає опір. У Facebook циркулюють відеоролики, на яких люди топчуть каструлі, щоби висловити свій гнів. Ось чому минулого тижня президент Мігель Діас-Канель публічно закликав до терпіння та єдності. Він звинуватив економічну блокаду США у нестачі товарів та застеріг від використання ситуації для «атаки на революцію». Безперечно, це натяк на масові протести минулого року.

Потім тисячі людей вийшли на вулиці по всій країні на знак протесту проти нестачі продовольства, а також за велику політичну та економічну свободу. Близько 400 осіб було ув’язнено, деякі отримали строки до 25 років, у тому числі за масові заворушення, образу державних службовців, напад та вандалізм.

Надії багатьох кубинців на велику прозорість поки що не справдилися. Правозахисники критикують суворі вироки суду щодо демонстрантів. Однак, на думку кубинської влади, вони цілком законні.

За останні місяці країну залишили десятки тисяч людей. Управління міграції Куби назвало це нормальним міграційним потоком і «природним явищем», оскільки Куба є островом. Але економіст Еверлені бачить на еміграції ще одну проблему для Куби. Молодь явно не бачить перспектив у країні. «Звідки візьмуться робочі сили за п’ять-десять років, щоб фінансувати населення, яке старіє? Куба стикається із серйозною демографічною проблемою», — вважає він.

Однак є й добрий бік еміграції. Більшість кубинців переводять долари чи євро своїм сім’ям на карибський острів. Близько 50-60% населення одержують грошові перекази. Таким чином, Куба зможе ще якийсь час залишатися на плаву.

Свіжі новини

Погода

Схожі новини