Без перебільшення можна сказати, що в кожній третій казахстанській сім’ї є свій рибалка, будь то батько, син чи брат. Крім традиційної промислової риболовлі в Казахстані активно розвивається спортивно-любительський вилов риби: діють федерації, клуби, просто співтовариства. Збірна Казахстану зі спортивного рибальства двічі ставала чемпіоном світу в загальнокомандному заліку, учасники збірної – призери багатьох міжнародних турнірів. Все це, звичайно, не випадково, нашим рибалкам є де відточувати свою майстерність. Ми розповімо вам про самі уловисті місця, про ріки і озера, куди з’їжджаються за трофеями імениті риболови не тільки Казахстану, але і світу.
Трофейне Прибалхаш’є
У всі часи найкращим місцем для риболовлі в Казахстані вважалася дельта річки Або в Південному Прибалхаш’ї: тут і видовий склад риби величезний і трофеї вражаючі. За кордоном дельта прославилася на початку 1990-х, коли перші туристи-іноземці з Європи, зробили потужну рекламу дельті в зарубіжних ЗМІ, назвавши її “найкращим місцем у світі для лову трофейного сома”. До речі, двометрові соми-гіганти також водяться на річці Сирдар’я в Південному Казахстані, але там на відміну від Прибалхаш’я немає такого розмаїття в пропозиціях послуг для відпочинку. У дельті ж сьогодні діє більше десятка хороших, комфортабельних рибальських баз відпочинку, сюди їдуть відпочивати вже не тільки іноземні туристи, а й казахстанці. Їдуть з сім’ями, з дітьми і дружинами, адже крім безпосередньо лову риби тут можна просто відмінно провести час на природі, покататися на моторних човнах по лабіринтах очеретяних «джунглів», попірнати з аквалангом в найчистіших озерах дельти. Але, безумовно, головною метою залишається видобуток гідного трофея. Крім сомів тут ловляться великі представники сімейства коропових: сазани, білі амури. Дуже цікава рибалка зі спінінгом на жереха.
А останні роки в дельті прижився змієголов, і хоча місцеві його вважають справжнім шкідником (і небезпідставно, адже цей агресивний хижак поїдає навколо все, що рухається, є загрозою рибам травоїдним), для гостей з інших регіонів країни та з-за кордону ця риба екзотична і тому представляє дуже великий інтерес.
Крім того, дельта вважається одним з кращих місць для підводних мисливців. Тут навіть проводять щорічні змагання з видобутку трофейних екземплярів сомів, сазана, амура і судака під водою!
По щучому велінню, по рибалки «хотінню»…
А ось чого немає в Прибалхаш’ї і на Балхаші в цілому, так це щуки! А без щуки враження про риболовлю в Казахстані буде не повним! Вже по одному зовнішньому вигляду щуки можна судити про її моторність, агресивності і хижість. Трофейними щуками славиться Чорний Іртиш – ріка, що впадає в озеро Зайсан в Східно-Казахстанській області. Крім щук в цьому регіоні у рибалок викликають інтерес великі окуні і лящі.
Щука також мешкає на річках Центрального Казахстану: на Ішимі, Тобол, на річці Нура. На півдні – в Чуйської розливах і Сирдар’ї. Славиться щуками озеро Шалкар, розташоване в 150 км від міста Уральськ. Кажуть, досягає ця рибина часом 40 кг, але фотофактів з такою здобиччю за останні роки немає, частіше рибалки виставляють на різних форумах фото 15-20-кілограмових хижачок.
Гіганти Каспію
Найбільшою рибою в Казахстані визнана білуга, що відноситься до сімейства осетрових. Водиться вона на Каспії, вага доходить до 300 кг. Але білуга включена в Червону книгу і тому заборонена до вилову. Втім, води Каспійського моря і впадає в нього річки Урал повні та інших цікавих об’єктів, дозволених для лову: судак, вобла, сазан, кефаль, лящ, сом, жерех. Під забороною знаходяться осетрові види риби, а також «червонокнижні», зокрема, каспійський лосось, мінога каспійська, кутум.
Як не дивно, але рибальських баз для любителів в регіоні практично немає, зате інтернет рясніє відеороликами, де місцеві рибалки, наприклад, прямо з берега ловлять на спінінг кефаль.
У річці, де хлюпоче форель…
Трохи про екзотичну риболовлі в Казахстані … В горах Північного і Центрального Тянь-Шаню, в Жетисуском (Джунгарському) Алатау, ловиться османів, а в деяких річках форель, яка в Казахстані була интродуцирована (перші планові Акліматизаційні роботи по форелі в Казахстані були проведені майже сто років тому в 1929-1935 рр.) в річках і озерах передгірних зон Алматинської області. Риболовля в Казахстані на форель завжди вважалася аристократичним, хоч і непростий, адже інколи доводиться пройти не один кілометр в пошуках своєї удачі, тій самій ямки, де стоїть форель.
Жителі тайгових річок
Непроста і своєрідна рибалка і на харіуса в тайгових річках Західного Алтаю, наприклад, в Чорній переконатися і Білої Убе. Цілим пригодою для рибалки буде навіть просто дістатися до цих місць, але вже якщо він тут виявиться, то, навіть піймавши кілька рибин, буде неймовірно щасливий. Зазвичай місцеві нечисленні бази відпочинку «закидають» рибалок на кілька кілометрів вгору за течією річок (або річечок) на спецтехніці, і любитель гірської риболовлі протягом дня спускається прямо по річці, перевіряючи сподобалися йому ямки. Далеко від цивілізації, в сусідстві з ведмедями та іншими лісовими мешканцями, така рибалка дарує людям масу емоцій. Тому, за визнанням рибалок, тут важливий не трофей як такої, а сам процес.
До речі, в цих же річках водиться таймень, правда, рибалка на нього навіть спортивна (зловив – відпусти) в нашій країні заборонена.
Підлідний лов в Коргалжинском заповіднику
Астанчане ловлять рибу на берегах Есиля (Ішима), їздять на озера курорту «Бурабай», але особливий інтерес для місцевих рибалок представляє зимова риболовля на озерах Коргалжинского заповідника. Як тільки на водоймах встає лід, сотні рибалок відправляються бурити лунки. Це, до речі, відчутна допомога для невеликого штату співробітників заповідника, в обов’язки яких входить рятувати рибу від замору. Відмінний приклад продуманого взаємодії, вигідного для всіх сторін!
«Окуньколь» на Алаколь
Озеро Алаколь, розташоване в напівпустельною зоні на сході Балхаш-Алакольськой улоговини, цікаво тим, хто видобуває рибу в великих масштабах, – промисловикам. Любителям же рибалити тут не дуже цікаво: з берега виловити трофейний екземпляр риби практично неможливо, а виходити на відкриту воду на човні тут не рекомендується. Сильних вітрів, якими славляться Джунгарськие ворота, побоюються навіть рибалки-промисловики, кажуть, що вже якщо подуло, треба терміново повертатися на берег.
Але от цікаво, що саме тут восени вже дев’ять років поспіль біля селища акші проводиться риболовно-туристичний фестиваль «Окуньколь». Прямо з берега любителі ловлять окуня, судака, сазана. І нехай не завжди їх улови вражають мисливців за трофеями розмірами, в учасників турніру емоцій від цього не менше!
Адже в рибалці важливо що? Правильно! Сам процес!
Окремо треба сказати про невеликих приватних водоймах, які знаходяться поруч з великими містами. В основному, звичайно, це передмістя Алмати і Астани. Господарі таких водойм обладнали їх альтанками, а де-не-де побудували і будиночки; провели зариблення, в основному короповими видами риб – і тепер за певну плату дають можливість захопленим рибалкам задовольнити свою рибальську потреба.
Безумовно, в матеріалі згадані далеко не всі водойми: річки, озера, водосховища нашої неосяжної батьківщини. Більш детальну інформацію ви можете дізнатися у самих рибалок того регіону, куди хочете відправитися. Адже ті, в кому живе «рибальське дух», вже належать до риболовного братству! А братам прийнято допомагати!