Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні пан Роман Ващук розповів FD про військову співпрацю між Канадою та Україною, як сприймається у Канаді українська культура та чим саме Україна вражає іноземних дипломатів.
«Україні є чим здивувати світ. Просто треба працювати — системно та наполегливо»
Зону вільної торгівлі між нашими країнами вже створено. У березні 2018 пролунала заява канадського уряду про те, що безвізовий режим з Україною не на часі. Коли ж прийде час для безвізового режиму між нашими державами?
— Час для запровадження безвізового режиму між країнами настає залежно від низки обставин та від певного економічного, політичного чи імміграційного тиску, яке відчувають на собі ці країни. Наприклад, візовий режим із країнами-сусідами України, а саме — із Болгарією та Румунією, було скасовано у грудні минулого року. Ці країни вже деякий час перебувають у Європейському Союзі, але вони не входять до Шенгенської зони, — втім, ми все ж таки відмінили візи для громадян цих держав. У процесі встановлення безвізового режиму немає і не може бути жодного автоматизму, ані якоїсь послідовної прискіпливої програми із нескінченою кількістю різноманітних вимог. Радше йдеться про належні висновки наших спеціалістів, які повинні дійти висновку про те, що переважна більшість громадян певної країни, які отримують в’їзні візи до Канади, є доброчесними громадянами, бізнесменами, що мають мету співпрацювати з нами, або ж туристами, які хочуть побачити визначні місця нашої країни, а не потенційними нелегальними мігрантами. Безвізовий режим між Україною та країнами Європейського Союзу, безумовно, сприймається у нас як позитивний фактор, ми продовжуємо моніторити ситуацію щодо тих громадян України, які відвідують Канаду, і залежно від результатів цього моніторингу, буде прийнято рішення щодо встановлення безвізового режиму із Вашою країною.
Посольство Канади приділяє значну увагу дотриманню прав людини в Україні. Наскільки ситуація із дотриманням цих прав відповідає загальносвітовим нормам?
— В Україні відбулася Революція Гідності. Наслідки цієї Революції передбачають не лише наявність сподівань, але й певних зобов’язань з боку української держави щодо забезпечення прав меншин. Скажімо, права певних релігійних громад, наприклад права єврейської громади, дотримано на належному рівні. Ця громада активно розвивається та може поширювати свою діяльність. На превеликий жаль, впродовж останніх місяців ми спостерігаємо небезпечну тенденцію — маю на увазі напади на ромські табори. Екстремістські групи, які чинять ці напади, використовують не лише національні, але й соціальні фактори, щоб виправдати свої насильницькі дії. Ми хотіли б бачити дуже чітку позицію держави щодо подібних проявів насильства, — з одного боку, ми хотіли б побачити те, що держава вирішує соціальні проблеми ромської меншини, а з іншого боку, нам хотілося б також стати свідками того, що держава не дозволяє екстремістським угрупованням робити політичну кар’єру на насильстві. Також ми спостерігаємо, що в Україні пожвавилася діяльність ЛГБТ-спільноти. Цьогоріч Київ-прайд був численнішим, аніж минулого року, але ми також бачимо, що активність ЛГБТ-спільноти наражається на нерозуміння та на агресію певної частини українців. Через це ми не сподіваємось на швидке перетворення України на якусь іншу країну, але ми хочемо, щоб простір свободи та простір безпеки для меншин був забезпеченим. Це — наш пріоритет.
Україна та Канада наполегливо проводять активну співпрацю у безпековій сфері. Які нові проекти та заходи є запланованими цьогоріч у цій царині?
— Ми щорічно поширюємо нашу співпрацю з Україною у військовій сфері. Ми розширюємо географію цієї співпраці. Найбільша кількість канадських військових в Україні знаходиться на території Львівської області, на яворівському полігоні. Але є ще 10 локацій, де присутні канадські військові. Зокрема, в Одесі, де канадські військові викладають у військовій академії. Вони створюють нові навчальні програми для курсантів. Ми вважаємо, що вже настав час переходити від спільних військових навчань до розробки спільних військово-стратегічних напрямків. Також ми експериментуємо із включенням канадців до українських оборонних та безпекових структур. Скажімо, комендантом одного із військових училищ у Львові є канадець.
Під час цьогорічних військових навчань цілий канадський взвод підпорядковувався українському батальйону. Це був перший випадок, коли канадські військові перебували під українським командуванням. Так що ми намагаємось підтримувати на належному рівні та зміцнювати нашу військово-безпекову співпрацю. Додам, що командувач канадськими збройними силами генерал Винник зазначив, що цього літа під час військових навчань у провінції Альберта канадські військові вперше застосували досвід Збройних Сил України, який було здобуто на Сході України.
Проти України ведеться не лише військова та не лише інформаційна агресія. Одним із найбезпечніших проектів РФ, скерованих проти нашої держави, є будівництво газогону «Північний Потік». Яка є офіційна позиція Канади щодо цього проекту?
— Ми ще не виробили детальної позиції з цього приводу. Звісно, ми не в захваті від будь-якого розвитку подій, який зменшував би енергетичну або ж національну безпеку України.
Звісно ж, ми будемо формулювати позицію щодо будівництва згаданого Вами російського газогону, але, беручи до увагу особливу дражливість питань, пов’язаних із енергетичною безпекою, ми повинні при формуванні подібної позиції врахувати цілу низку факторів як економічного, так і політичного характеру. Принаймні, зараз свого остаточного слова ми ще не сказали.
Наскільки інтенсивним є студентський обмін між нашими країнами?
— Протягом минулого року у Канаді навчалося 2800 українських студентів. Канадців українського походження, яких цікавить пізнання культури та історії їхньої історичної Батьківщини, навчається в Україні значно менше. Йдеться, звісно ж, не про тисячі та не про сотні, а про десятки студентів. Річ тут не лише у форматі навчання, але й у візовій політиці української держави. Можу розповісти, як близько десяти канадських дівчат та хлопців виявили бажання вивчати в Україні українські танці. Впродовж 10 місяців ми намагалися, залучаючи до співпраці різні державні установи Вашої країни, виробити для цих молодих людей той візовий статус, який би дозволив їм здійснити їхню мрію. Тому нам би дуже хотілося, щоб українська держава внесла корективи до своєї візової політики, забезпечивши сприятливіші умови для тих іноземців (зокрема, й канадців), які мають бажання навчатися, вести бізнес або працювати в Україні.
У Канаді проживає одна із найбільших українських діаспор у світі. Чи є у канадському суспільстві (серед людей неукраїнського походження) зацікавлення Україною та українською культурою?
— Певні елементи української культури, зокрема танці, вважаються вже регіональними прикметами канадського Заходу. Скажімо, якщо мешканців провінції Квебек, які мають французьке походження, прийнято у нас ідентифікувати, насамперед, не з Францією, а з тією провінцію, де вони мешкають, то так само українців у провінціях Альберта та Манітоба ідентифікують саме із цими провінціями.
Наприклад, під час передвиборчої компанії в Альберті, місцеві політики проводили цю кампанію, розміщуючи у пресі свої фотографії, на яких вони були в українських національних строях. І це були не лише люди українського походження. У багатьох провінціях українські танцювальні ансамблі є головною формою культурної діяльності української громади й до цих ансамблів, знову ж таки, належать не лише ті канадці, що мають українське коріння. Зокрема, найвідоміший із цих ансамблів «Шумка» з Едмонтону створив спільну мистецьку програму із представниками корінних народів. Це був прегарний симбіоз танців корінних народів Канади та українських танців.
Спільна мистецька програма була дуже важливою складовою у тій гуманітарній програмі, що здійснює уряд Канади щодо корінних народів, яких впродовж тривалого часу було маргіналізовано.
Чи відвідуєте Ви українські курорти, коли маєте час для відпочинку?
— Минулого літа я із дітьми відвідав Полтавщину. Ми були біля Диканьки, там збудовано для туристів стилізований український хутір. Там пригощають дуже смачними українськими стравами. Декілька разів я відвідував Буковель. Я часто буваю у Львові. Там відбувається багато подій, які організовує наше Посольство. Зокрема, українсько-канадський інвестиційний форум. Одним із наших проектів у Львові є ІТ-парк, який було відкрито у травні цього року. Також я відвідував Одесу, але не з метою відпочити. В Одесі працювала канадська військово-медична місія, яка працювала у місцевому військовому госпіталі. Минулої осені мені пощастило відвідати чудовий унікальний заповідник «Асканія Нова», який треба значно більше рекламувати.
Чи можна сказати, що Україна, взагалі не використовує свій туристичний потенціал?
— Україна загалом є країною невикористаного потенціалу. Зокрема, й в туризмі.
Наведу лише один приклад. Хмельницька область є справжню скарбницею історичних пам’яток, які могли б стати значним туристичним надбанням. Але поки що про цю місцину мало відомо. Мені також пощастило відвідати Козелець, маленьке містечко на Чернігівщині, у якому є чудовий собор та є багато пам’яток, пов’язаних із родиною Розумовських, але немає сучасної туристичної інфраструктури.
Україні треба багато працювати, щоб зробити шлях до свої історичних перлин легшим та комфортнішим для іноземців. Подорожуючи Чернігівщиною, разом із послами «Великої Сімки», я на власні очі побачив, що багато моїх колег відкрили для себе і Чернігівщину й, власне, Чернігів, який є дуже історичним та дуже цікавим містом. Україні є чим здивувати світ. Просто треба працювати — системно та наполегливо.