Туризм приносить величезні економічні прибутки, але водночас створює серйозні виклики — перенаселеність, житлові кризи, тиск на інфраструктуру й довкілля. Чи зможуть європейські міста знайти баланс між розвитком і комфортом своїх жителів?
За даними Світової ради з туризму та подорожей, у 2023 році туризм забезпечив 2,2 трильйона євро ВВП Європи та дав роботу 24,5 мільйонам людей — це близько 12% робочої сили континенту. Але зростання потоку мандрівників загострює й інші проблеми: перенавантажені транспортні системи, зростання вартості оренди та витіснення місцевих жителів із центрів міст.
Що таке сталий туризм?
Сталий туризм — це не лише зниження викидів вуглецю. Це підхід, який охоплює економічні, соціальні та екологічні аспекти, щоб подорожі приносили користь місцевим громадам і не шкодили культурній спадщині.
«Сталий туризм означає впевнитися, що відвідувачі не перевищують можливості дестинації», — пояснює Анна Торрес, експертка з Університету Барселони. — «Це про управління кількістю туристів, захист ресурсів і збереження якості життя місцевих жителів».
Європейська комісія вже ухвалила дорожню карту сталого туризму до 2030 року, що передбачає скорочення викидів, підтримку місцевих культур і справедливий розподіл прибутків. Але як міста реалізують ці ідеї на практиці?
Амстердам: боротьба з надмірним туризмом
Амстердам, місто з населенням близько 900 тисяч людей, щороку приймає понад 20 мільйонів туристів. Такий дисбаланс створює перевантаження центру міста.
Місцева влада запровадила низку обмежень. Зокрема, кампанію “Stay Away” (англ. «Залишайся подалі»), що спрямована проти «п’янкого туризму» серед молодих чоловіків. Також у 2025 році місто підняло туристичний податок до 12,5% від вартості проживання — це один із найвищих показників у Європі.
Оренда житла через платформи на кшталт Airbnb обмежена 60 днями на рік, а нові готелі в центральних районах відкривати заборонено.
«Ми хочемо зробити Амстердам знову місцем для життя, а не лише для відпочинку», — каже представниця мерії Софі Хеєр.
Барселона: боротьба з житловою кризою
Барселона, що приймає понад 12 мільйонів туристів щороку, переживає гостру нестачу житла через перетворення квартир на апартаменти для оренди.
Місто запровадило суворі правила: орендодавці повинні мати ліцензію, а кількість туристичних ліжок — обмежена. У 2023 році влада закрила понад 3000 нелегальних квартир.
Також Барселона просуває концепцію “destination management” — спрямовує туристів у менш відомі райони, щоб розвантажити популярні місця, як-от Саграда Фамілія чи Парк Гуель. До 2030 року місто прагне скоротити вуглецевий слід туризму на 20%.
«Туризм має приносити користь, а не виснажувати», — наголошує директор Туристичної ради Барселони Матеу Ернандес.
Венеція: між спадщиною і виживанням
У Венеції, де живе всього близько 50 тисяч мешканців, щороку буває понад 30 мільйонів туристів. Щоб обмежити натовпи, місто у 2025 році запровадило вхідний збір 5–10 євро для одноденних відвідувачів.
Крім того, ще у 2021 році було заборонено великим круїзним лайнерам заходити в історичний центр — щоб зменшити забруднення й ерозію каналів.
«Венеція — це не лише музей під відкритим небом, а й живе місто», — каже чиновник Марко Гаспаріні. — «Ми маємо захистити його унікальність і водночас дозволити людям тут жити».
Європа до 2050: туризм, що працює на людей
Європейські міста ставлять перед собою амбітні цілі — зробити туризм сталим і збалансованим до 2050 року. Йдеться про скорочення викидів транспорту, розвиток велосипедної інфраструктури, підтримку місцевих виробників і «зелених» інвестицій.
Попри це, виклики залишаються: як знайти рівновагу між інтересами туристів, мешканців і бізнесу, враховуючи вплив інфляції та зміну звичок мандрівників?
«Сталий туризм — це спадок для наступних поколінь», — підсумовує Анна Торрес. — «Якщо не діяти зараз, ми ризикуємо втратити саму душу європейських міст».