Природні катастрофи
Індонезійський архіпелаг знаходиться у зоні так званого “Тихоокеанського вогненного кільця” – одного з найбільших у світі регіонів сейсмічної активності. Певну загрозу в цьому зв’язку становлять діючі вулкани (нараховується понад 70), а також цунамі. Окрім цього, певні регіони країни, включаючи столицю м.Джакарта, час від часу потерпають від сезонних злив, які спричиняють серйозні повені. Країна також відома масштабними лісовими пожежами.
Загалом, в Індонезії щорічно фіксується значна кількість природних катаклізмів, які подекуди призводять до людських жертв, матеріальних збитків, відмін та/або перенесень авіаційних рейсів тощо. При цьому перенесення авіарейсів може відбуватися й на таких популярних туристичних напрямах, як о-ви Балі та Ломбок.
Тероризм
Незважаючи на активні контрзаходи Уряду Індонезії, у цій найбільшій мусульманській країні світу спостерігається зростання терористичних загроз у зв’язку з підтримкою певними представниками місцевого населення терористичного угруповання «Ісламьска держава» (за деякими підруханками, в Індонезії нараховується до 2 млн. «симпатиків» ІД; відомі факти участі громадян Індонезії у бойових діях на боці ІД на територіях Іраку та Сирії). Серйозне занепокоєння індонезійської влади викликає можливість здійснення терористичних нападів тими індонезійцями, які повертаються до країни з досвідом терористичної діяльності в лавах ІД.
У цьому зв’язку, а також беручи до уваги відповідний попередній досвід, варто враховувати, що терористичні акти в Індонезії потенційно можуть відбутися у будь-який час та в будь-якому багатолюдному місці скупчення іноземців: торговому центрі, готелі, клубі, ресторані тощо.
Злочинність
Столиця країни – м. Джакарта займає 109 місце за рівнем небезпеки серед найбільших міст світу.
Останніми роками в Індонезії спостерігається тенденція зі збільшення кількості злочинів майнового характеру, особливо в туристичних та курортних регіонах. Найбільш розповсюдженими серед них є викрадання кредитних карток біля банкоматів з можливим застосуванням насильства. Крім того, мають місце випадки шахрайства у галузі Інтернет-торгівлі.
Беручи до уваги, що навіть у міських районах можливе вчинення пограбування з використанням таксі, рекомендується користуватися послугами виключно відповідних офіційних компаній.
Варто враховувати окремі факти пограбування іноземних туристів на автомобільних шляхах під час заміни ними заздалегідь проколотих зловмисниками шин. Непоодинокими є також випадки пограбувань водіями мотоциклів, які на швидкості вихоплюють цінні речі (сумки, мобільні телефони, гаманці тощо).
Трапляються смертельні отруєння алкоголем, придбаним у неофіційних місцях продажу.
За окремі види злочинів в Індонезії застосовуються жорсткі покарання. Так, незаконне володіння, використання та розповсюдження наркотичних речовин може каратися смертною карою.
Епідеміологічна ситуація
Враховуючи наявність спалахів таких інфекційних хвороб, як лихоманка денге, малярія та ін., санітарно-епідеміологічну ситуацію в Індонезії можна вважати складною.
Якщо малярія перважно розповсюджена в сільських місцевостях, то денге є типовим сезонним явищем також і для м.Джакарта та інших великих міст.
Крім того, час від часу в країні фіксуються спалахи таких хвороб, як: холера, гепатити, кір, черевний тиф, поліомієліт, сказ тощо.
Варто також зважати на відчутно забруднене повітря у м.Джакарта, викликане, серед іншого, перезавантаженням міста автотранспортом.
Водопровідна вода не є питною в Індонезії. Бажано вживати, у тому числі й для чищення зубів, лише бутильовану воду.
Транспортні комунікації
За оцінками авіаційних відомств багатьох іноземних країн, індонезійські авіаперевізники не відповідають усім вимогам безпеки ІКАО. В країні трапляються авіакастрофи як літаків цивільної авіації, так і військово-транспортної.
Слід також відзначити низький рівень інших видів транспортних комунікацій. Постійна перевантаженість та недостатнє технічне обслуговування громадського транспорту, залізниці, а також зношеність плавзасобів для поромних перевезень роблять подорожі Індонезією інколи досить ризикованими.
Варто також враховувати, що у столиці країни м. Джакарта з населенням близько 13 млн. осіб майже відсутній громадській транспорт (автобусні маршрути наявні лише на окремих ділянках основних вулиць та є перезавантаженими). За відсутності в Джакарті тротуарів як таких, пересуватися містом можливо виключно за допомогою таксі, мотоциклів або особистих транспортних засобів. При цьому Джакарта визнана містом з найбільшим дорожним навантаженням («пробками») у світі, від чого цілодобово вкрита специфічним смогом.