Данський журналіст та експерт з газопроводів Nord Stream 1 і 2 Йєнс Ховсгаард у своїй книзі «Gier, Gas und Geld» («Жадібність, газ і гроші») описує мережу зв’язків, що стоїть за німецько-російським енергетичним проектом. На запитання Die Welt, чи несе Німеччина відповідальність за війну, він відповідає: «Я навіть сказав би, що Німеччина проклала Путіну дорогу в Україну».
На думку журналіста, «досить одного прикладу: Герхард Шредер, будучи колишнім канцлером, використав свій кабінет у Бундестазі для організації там нарад щодо «Північного потоку — 2». “Це було б неможливо в жодній країні світу”, – сказав Йєнс Ховсгаард в інтерв’ю Die Welt у п’ятницю.
— Щодо «Північного потоку — 2», то тут усе вирішували лише троє людей. Колишній канцлер Герхард Шредер, Володимир Путін та Матіас Варніг. Колишній агент Штазі, якого особисто Путін, як одного разу сказав колишній менеджер Daimler і лобіст Росії Клаус Мангольд, поставив на чолі компанії Nord Stream 2 AG. Троє чоловіків розробили план завершення трубопроводу, незважаючи на сильний опір у Європі, наголошує автор книги. «Гір, Газ та Гельд» .
— Після 2014 року високопосадовці уряду Німеччини зустрічалися з російськими колегами з приводу газопроводу «Північний потік — 2». Звичайно, на зустрічах завжди були представники компаній, які хотіли отримати вигоду з добрих стосунків, сказав Ховсгаард в інтерв’ю. – Не лише енергетичні компанії, а й промисловість та банки. Україна там просто заважала. Але було добре видно: ті, хто підтримує «Північний потік-1» та «Північний потік-2», платять за військову машину Путіна», – додав журналіст.
«Путін, Шредер та Штайнмайєр сиділи там разом»
На питання про роль нинішнього президента Німеччини Йєнс Ховсгаард наголошує, що «Штайнмаєр був вирішальною людиною після виходу Шредера з політики». – Він був найважливішим мостом у політику для Путіна, Шредера та Варніга. Штайнмайєр, Шредер та Путін продовжували зустрічатися та розвивати свою дружбу. У 2010 році, наприклад, у Берліні, у ресторані сина Варніга. Путін, Шредер та Штайнмайєр сиділи разом. Напередодні державного візиту Путіна до канцлера Ангели Меркель пояснив Єнс Ховсгаард.
На запитання, чи порушила Німеччина цю політику після 24 лютого, Ховсгор відповів, що заява про «переломний момент» була правильною. «Однак зроблені з того часу дії викликають сумніви в тому, чи порвав Олаф Шольц зі своїм зближенням з Росією», — додав оглядач.